Займенник: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Мітки: Скасовано Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію |
Mykola7 (обговорення | внесок) Скасовано останні 4 редагування (93.72.255.195, 5.58.6.36 і 37.73.215.3) і відновлено версію 29473534 188.163.89.104 Мітка: Ручний відкіт |
||
Рядок 1:
'''Займе́нник''' — це самостійна [[частини мови|частина мови]], що вказує на особу, предмет, ознаку, кількість, але не називає їх. Наприклад: він, ми, щось (вказують на особу, предмет); той, мій, всякий (вказують на ознаку); скільки, стільки (вказують на кількість). Займенники відповідають на питання ''хто''? ''що''? ''який''? ''чий''? ''скільки''? Усі займенники змінюються за відмінками, а деякі, як і [[прикметник]]и, — ще й за родами та числами. У реченні займенник найчастіше виступає підметом, додатком або означенням, рідше — частиною присудка. Наприклад: ''Я принесу тобі свою надію'' (''Я'' — підмет, ''тобі'' — додаток, ''свою'' — означення).
== Термін ==
Рядок 23:
! [[Називний відмінок|Називний]]
| {{lang-cu2|язъ, я}}
| {{lang-cu2|ты}}
| {{lang-cu2|вѣ}}
| {{lang-cu2|ва}}
Рядок 362:
* зворотний
** ''себе''
* [[взаємні займенники|взаємні]]
** ''одне одного, одне другого''
* присвійні
** ''мій, твій, ваш, наш, його, її, їхній''
| |||