Вікіпедія

Фердинанд I Кобург: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
[перевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Haida (обговорення | внесок)
107 190 редагувань
→‎Балканські війни: узгодження тексту, виправлення помилок, прибирання повторів, додавання посилань.
Рядок 126:
[[Файл:Manifesto-Balkan-war-Bulgaria.jpg|міні|праворуч|Маніфест про початок Першої балканської війни від 1912 року]]
 
У 1911 році провів через Велике народне зібрання скасування 17-ї статті Тирновської конституції, згідно якої укладення міжнародних договорів могло відбуватися виключно зі схвалення Зборів. Як і багато інших правителів до нього, Фердинанд бажав створити «нову Візантію», землі від моря до моря. Тому прапором був триколор із синього ([[Адріатичне море]]), чорного ([[Чорне море]]), білого ([[Егейське море]]).
У 1911 році провів через Велике народне зібрання скасування 17-ї статті Тирновської конституції, згідно якої укладення міжнародних договорів могло відбуватися виключно зі схвалення Зборів. Як і багато інших правителів до нього, Фердинанд бажав створити «нову Візантію», землі від моря до моря. Тому прапором був триколор із синього ([[Адріатичне море]]), чорного ([[Чорне море]]), білого ([[Егейське море]]). У 1912 році Фердинанд приєднав інші балканські країни в нападі на Османську імперію, щоб звільнити окуповані території. У 1912 році болгарська армія із сербською, грецькою і чорногорською напали на Туреччину. Перша балканська війна принесла великий успіх болгарській армії, яка вступила в Стамбул і змусила турків укласти мир в 1913 році, спричинивши всю велику популярність в Європі Фердинанда, але після перемоги почався час розбрату серед союзників. Всі хотіли отримати якомога більшу частину території, які отримали після поразки Османської імперії. Фердинанд вирішив діяти першим, не звертаючи уваги на російські попередження. Він бачив цю війну як новий хрестовий похід, оголосивши його «просто, великою і священною боротьбою Хреста проти півмісяця». Болгарія зробила найбільший внесок, а також втратила найбільшу кількість солдатів. Великі держави наполягали на створенні незалежної [[Албанія|Албанії]]. Незабаром після цього, Болгарія вторглася до своїх недавніх союзників Сербії і Греції. 13 березня 1913 року підписав секретний договір з Сербією, що передбачав спільну боротьбу з Туреччиною. За мирним договором 30 травня 1913 року [[Болгарія]] отримала значні територіальні зміни. Ображений порушенням Сербією домовленостей про розподіл Македонії (замість Болгарія отримувала частину Фракії). Хоча Болгарія була розгромлена, у 1913 році [[Бухарестський мирний договір]] надав Королівству деякі територіальні завоювання разом із [[Едірне]]. Крихітна площа території, що дала доступ до Егейського моря була забезпечена. Фердинанд наказав атакувати сербські та грецькі війська в Македонії, почавши чергову Балканську війну. Наприкінці червня 1913 року його армія напала на Грецію та Сербію. Болгарська операція не дала очікуваних результатів: греки і серби перейшли в контрнаступ з великою силою, за підтримки турків і румунів. У липні Болгарії довелося капітулювати і тим самим відмовитися від частини своїх північних територій до Румунії. У результаті війни Болгарія втратила [[Південну Добруджу|Південна Добруджа]] (що відійшла до Румунії), решту Македонії (поділеної Грецією і Сербією) і Східну Фракію, що відійшла до Туреччини.
 
Фердинанд зберіг корону, тому що йому вдалося перекласти відповідальність за поразку на болгарський [[Генеральний штаб]] і зраду Румунії. Рік по тому він приєднався до країн Троїстого союзу, з метою в першу чергу для помсти тих, хто переміг його в 1913 році.▼
У 1912 році Фердинанд об’єднав інші балканські країни в нападі на Османську імперію, щоб звільнити окуповані території. У 1912 році болгарська армія разом із сербською, грецькою і чорногорською напали на Туреччину.
[[Перша балканська війна]] принесла великий успіх болгарській армії, яка вступила в [[Стамбул]] і змусила турків укласти мир в 1913 році, спричинивши велику популярність Фердинанда у всій Європі. Він бачив цю війну як новий хрестовий похід, оголосивши його «просто, великою і священною боротьбою Хреста проти півмісяця». Згідно [[Лондонський_мирний_договір|Лондонського мирного договору]] у травні 1913 Болгарія отримала значні території, разом із частиною узбережжя Егейського моря.
 
Але після перемоги почався розбрат серед союзників. Всі хотіли отримати якомога більшу частину території. Фердинанд вирішив діяти першим. Наприкінці червня 1913 року він наказав атакувати сербські та грецькі війська в [[Македонія|Македонії]], почавши [[Друга_Балканська_війна|Другу Балканську війну]]. Болгарська операція не дала очікуваних результатів: Греція і Сербія перейшли в контрнаступ, за підтримки Османської імперії і Румунії. У липні Болгарії довелося капітулювати і відмовитися навіть від частини території, що належала їй до війни. У результаті Болгарія втратила: [[Південну Добруджу|Південна Добруджа]] (що відійшла до Румунії), решту Македонії (поділеної Грецією і Сербією) і Східну Фракію, що відійшла до Туреччини.
▲Фердинанд зберіг корону, тому що йому вдалося перекласти відповідальність за поразку на болгарський [[Генеральний штаб]] і зраду Румунії. Рік по тому він приєднався до країн [[Троїстий союз|Троїстого союзу]], з метою в першу чергу для помсти тих, хто переміг його в 1913 році.
 
=== Перша світова війна ===
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Фердинанд_I_Кобург