Семенов Микола Миколайович: відмінності між версіями

[неперевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Рядок 20:
| примітки =
}}
'''Мико́ла Микола́йович Семе́нов''' ({{lang-ru|Никола́й Никола́евич Семёнов}}; {{ДН|15|4|1896|3}}, [[Саратов]] — [[25 вересня]] [[1986]], [[Москва]]) — радянський хіміко-фізик, один з основоположників [[хімічна фізика|хімічної фізики]], [[академік]] [[АН СРСР]] ([[1932]]; [[член-кореспондент]] з [[1929]]), єдиний радянський лауреат [[Нобелівська премія з хімії|Нобелівської премії з хімії]] (отримав в [[1956]] році спільно із [[Сиріл Норман Гіншелвуд|Сирілом Гіншелвудом]]). Кандидат у члени [[Центральний Комітет Комуністичної партії Радянського Союзу|ЦК КПРС]] у 1961—1966 роках. Депутат [[Верховна рада Союзу Радянських Соціалістичних Республік|Верховної ради СРСР]] 5—7-го скликань.
 
== Біографія ==
Рядок 26:
 
[[Файл:KustodiyevSemenov Kapitsa.JPG|міні|ліворуч|200пкс|Семенов (''праворуч'') і [[Капіца Петро Леонідович|Капіца]] (''ліворуч''), портрет роботи [[Кустодієв Борис Михайлович|Кустодієва]], 1921]]
З 1945 Семенов — завідувач кафедри хімічної кінетики в [[МДУ]]. Творець наукової школи, серед його учнів — [[Зельдович Яків Борисович|Я. Б. Зельдович]], [[Кондратьєв Віктор Миколайович|В. М. Кондратьєв,]] [[Харитон Юлій Борисович|Ю. Б. Харитон]], [[Емануель Микола Маркович|М. М. Емануель]] і багато інших. ВибранийОбраний членом багатьох іноземних академій і товариств, почесним доктором ряду закордонний університетів. Член [[ВКП(б)]] з [[1947]] року.
 
Перші роботи Семенова присвячені [[іонізація|іонізації]] атомів і молекул, процесам конденсації й абсорбції, електриці й електротехніці. У 1921 Семенов (спільно з [[Капіца Петро Леонідович|П. Л. Капіцею]]) запропонував схему досліду з дії магнітного поля на пучок магнітних частинок (відомий як дослід Штерна — Герлаха). З 1926 інтереси ученого зосередилися на кінетиці газофазних реакцій, процесах горіння і вибуху. У 1928 Семенов сформулював теорію т.зв. [[Ланцюгова реакція|ланцюгових хімічних реакцій]], а в подальші роки — загальну теорію розгалужених, вироджено-розгалужених і нерозгалужених ланцюгових реакцій. У її основі лежало уявлення про те, що активна частинка (атом, радикал, збуджена молекула) реакційної суміші може вступати в реакцію, продуктами якої є вже дві активні частинки й так далі по ланцюжку. За ці роботи Семенов був ушанований в 1956 Нобелівською премією з хімії (спільно з англійським хіміком С.Хиншельвудом). У 1963 учений відкрив ланцюгові реакції з енергетичним розгалуженням. Ідеї Семенова знайшли застосування в науці про реакції полімеризації й в промисловому виробництві полімерів, при дослідженні металокомплексного [[каталіз]]у, у вивченні каталітичних процесів в біологічних системах.
Рядок 70:
[[Категорія:Науковці Фізико-технічного інституту імені А. Ф. Йоффе]]
[[Категорія:Випускники Санкт-Петербурзького університету]]
[[Категорія:Депутати Верховної Ради СРСР 5-го скликання]]
[[Категорія:Депутати Верховної Ради СРСР 6-го скликання]]
[[Категорія:Депутати Верховної Ради СРСР 7-го скликання]]