Вікіпедія

Парма: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
[перевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Орфографія
Немає опису редагування
Рядок 3:
| capital of = -
| опис герба = Герб Парми{{!}}Герб
| міста-побратими = — -}}
}}
 
'''Па́рма''' ({{lang-it|Parma}}) &nbsp;— місто в [[Італія|Італії]], в регіоні [[Емілія-Романья]], [[Парма (провінція)|Пармська провінція]]. Адміністративний центр провінції. Столиця колишнього [[Герцогство Парма|Пармського герцогства]] ([[1545]]—[[1859]]). У місті розташовано багато пам'яток мистецтва і культури світового значення. Головний освітньо-науковий центр &nbsp;— [[Пармський університет]], один із найстарших в Італії. Щорічний фестиваль відбувається 13 січня. Покровитель&nbsp;— святий Гіларій. Населення&nbsp;— {{formatnum:190284}} {{МНОЖИНА:190284|особа|особи|осіб}} (2014)<ref name="dem1">{{cite web |url=http://www.demo.istat.it/bil2014/index.html |title = Демографічний баланс 2014 року та населення на 31 грудня |publisher=[[ISTAT]] |accessdate=25 грудня 2014}}.</ref>.
 
== Назва ==
Рядок 15 ⟶ 14:
Парма розташована на відстані<ref>Фізичні відстані та напрямки розраховані за координатами муніципалітетів</ref> близько 370&nbsp;км на північний захід від [[Рим]]а, 90&nbsp;км на північний захід від [[Болонья|Болоньї]].
 
Головне місто однойменної провінції. Розташована на півночі Італії, у західній частині регіону [[Емілія-Романья]], між Апенінами та Паданською низовиною. Однойменна річка Парма (що є одним із важливих притоків головної річки країни [[По]]) розділяє це місто на дві частини, але перш ніж її води втікають до історичного центра міста, до її русла додаються води Баганци (Baganza). Рівень води у руслі Парми постійно змінюється&nbsp; &nbsp;— то вона виходить з берегів у зимовий період, то майже пересихає влітку. На початку XIX століття берега цієї річки обнесли високими стінами, вздовж території усього міста.
 
=== Клімат ===
Рядок 85 ⟶ 84:
| elio12 = 2.6
}}
 
=== Сусідні муніципалітети ===
{{colbegin|3}}
Рядок 108:
== Історія ==
[[Файл:Battistero.jpg|thumb|right|Батистерія (Хрещальня) Парми]]
 
=== Античність ===
[[Археологія|Археологічні]] розкопки довели, що місто існувало що до приходу [[Кельти|кельтів]] ([[6 століття до н.е.]]) Судячи з усього, це було [[Етруски|етруське]] місто, але доволі можливо, що місто було закладене ще у [[Бронзова доба|бронзову добу]]. Існує багато [[Факт|фактів]], які підтверджують те, що на території сучасного міста розміщувалося поселення [[Терамарі культура|террамарів]]. Селище, яке складалося з будинків квадратної форми на підпорках (''palafitta''), сконструйованих на «твердій землі» ''(тобто не на болотах чи у воді)'' поруч з водоймами, скоріше за все на правому та лівому березі сучасної річки Парма; таким чином, це були сполучені між собою водним шляхом, але незалежні одне від одного, поселення.
 
Але офіційне заснування міста належить римлянам і датується 183 роком до н.&nbsp;е. Місто на території террамарського поселення було зруйновано у 44 році до н.&nbsp;е. і перенесено трохи на захід, його центром стала сучасна площа імені [[Джузеппе Гарібальді]]. З плином [[століття|віків]] місто постійно змінювалося то завдяки [[Техніка|технічному]] і [[Культура|культурному]] прогресу, то під впливом воєнних дій, і звісно завдяки естетичним внескам різних королівських родин, власністю яких воно було.
Рядок 133 ⟶ 134:
=== Новий час ===
{{main|Таро (департамент)}}
Все змінюється, коли до влади приходить [[Наполеон I Бонапарт]] і перетворює процвітаюче герцогство на простий французький [[Таро (департамент)|департамент Таро]]. І тільки після зречення [[Наполеон I Бонапарт|Наполеона]] у [[1814]] році [[Віденський конгрес]] відновив герцогство Парма, [[П'яченца]] (Piacenza) і [[Гуасталла]] (Guastalla), передавши керівництво над ними [[Габсбурги|Габсбургам]]. У зв'язку з цим, [[Марія-Луїза Австрійська]] (Maria Luisa d'Asburgo-Lorena), дружина [[Наполеон I Бонапарт|Наполеона]] і донька імператора [[Франческо І]] (Francesco I) перетворюється на [[герцог]]иню, що фігурувала у [[революція|революційних]] повстаннях у [[1831]] і [[1847]], і до смерті ([[1847]]) тримає владу у своїх руках.
 
У цьому ж році правління герцогством повертається до [[Бурбони|Бурбонів]], спочатку на чолі з [[Карло ІІ]] ([[1847]]—[[1849]]), потім переходить до [[Карло ІІІ|Карла III]] ([[1849]]—[[1854]]), і в кінці&nbsp;— до [[Роберто І ді Парма]] (Roberto I di Parma), але він занадто малий і керівництво, по суті, знаходиться у руках матері, [[Марія-Луїза ді Бурбон-Франція|Марії-Луїзи ді Бурбон-Франція]] (Maria Luisa di Borbone-Francia). [[Роберто І ді Парма|Роберто]] у віці 11 років був скинутий з престолу ([[1859]]), коли у розпалі другої війни за незалежність його мати віддає перевагу втечі у [[Ломбардо-Венето]] (Lombardo-Veneto), щоб дочекатися результатів війни. Було укладено [[Мирний договір Віллафранка]] (Armistizio di Villafranca) у результаті якого [[Королівство Сарденія]] (Regno di Sardegna) увійшло до складу герцогства ([[1860]]). Так правління Бурбонів триває протягом всього часу, і в [[1964]] році внуки Роберто стають грандами [[Люксембург]]у.
Рядок 152 ⟶ 153:
 
== Культура ==
 
=== Музеї ===
* [[Пармська національна галерея]]
Рядок 160 ⟶ 162:
* [[Алессандро Аральді]], художник
* [[Джамбаттіста Бодоні]], типограф
* [[Фердинандо Паер]], композитор
* [[Джузеппе Верді]], оперний композитор
* [[Артуро Тосканіні]], диригент
* [[Бернардо Бертолуччі]], кінорежисер
Рядок 179 ⟶ 181:
 
=== Уродженці ===
* [[Стефано Піолі]] &nbsp;— футболіст, тренер.
* [[Бруно Мора]] &nbsp;— футболіст, тренер.
 
== Див. також ==
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Парма