|
== Життєпис ==
Народилася [[8 січня]] [[1942]] року в селі [[Зубівщина (Коростенський район)|Зубівщина]] [[Коростенський район|Коростенського району]] [[Житомирська область|Житомирської області]] в сім'ї селян<ref>[https://prosvita-ks.co.ua/oleksyuk-ov-nevmyrushchyy-golos-poetesy Олексюк О. В. Невмирущий голос поетеси // Вісник Таврійської фундації. Вип. 14. — К.–Херсон: Просвіта, 2018. — С. 128-133128—133.]</ref>. Перший вірш написала у шостому класі. Закінчила Малозубівщанську середню школу, Чернівецький кооперативний технікум, у 1967 році — [[Львівський торговельно-економічний університет|Львівький торговоекономічний інститут]]<ref>[https://prosvita-ks.co.ua/autors/naumych-valentyna Видання херсонської філії видавництва "«Просвіта"». Наумич Валентина]</ref>. Працювала у [[Таджикистан]]і старшим інженеромекономістом на шовковому комбінаті. У 1972 року повернулася до [[Коростень|Коростеня]]. Чорнобильська трагедія змусила її, з підірваним здоров'ям, у 1991 році покинути рідне місто і переїхати в [[Херсон]]. Друкувалася в місцевій, обласній та республіканській пресі, в альманасі «Степ», канадському журналі «Промінь». Перша книжка «Є життя — лиш одне, без повтору…» побачила світ у 1993 році. У 1996 р. видала збірку поезії «Голос журби», а також поему про гетьмана [[Іван Мазепа|Івана Мазепу]] «Пісня волі над сивим Дніпром». Часто у своїй ліриці зверталася до шевченківської творчості («Благослови, пророче!», «Чеченські акорди»).
Поезія підтримувала цю тендітну хвору жінку у тяжкі часи, надихала на життя і творчість. На жаль, 17 липня 1998 року, серце поетеси Валентини Наумич перестало битися. Видрукувавши 10 поетичних книг, Валентина Наумич без чиєїсь протекції чессно і природно увійшла в літературу нашої держави, була прийнята до лав [[Національна спілка письменників України|Національної cпілки письменників України]] (посмертно).
== Автор поезії ==
* Голос журби : поезiї / пiслямова М. Братана. – — [[Херсон]] : Просвіта, 1996. – — 35 с.
* Є життя – — лиш одне, без повтору… : вірші / ред. М. Братан; худож. С. Курак. – — Херсон : Просвіта, 1993. – — 56 с.<ref>[http://irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?Z21ID=&I21DBN=EC&P21DBN=EC&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=fullwebr&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=A=&S21COLORTERMS=1&S21STR=Наумич%20В$ Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського]</ref>
* До калини на запросини : поезiї / ред. М. Братан; худож. ред. В. Журакiвський; коректор I. Плоткiна. - — Херсон, 1997. – — 26 с.
* Мелодії долини голубої : поезії / ред. М. Братан; худож. I. Драч. – — Херсон, 1997. – — 28 с.
* Подих струни : поезiї / ред. М. Братан. - — Херсон, 1997. – — 47 с.
* Пiсня волi над сивим Днiпром. - — Херсон, 1997. – — 26 с.
* Срібні луни : вірші / ред. М. Братан. – — Херсон : Просвiта, 1997. – — 20 с.
* Вірші // Степ. - — Херсон, 2012. — - №21№ 21. - — С. 97, 98, 100-101100—101. Твори для дітей
* Абетка : вірші : для дошк. і молод. шк. віку. – — Херсон, 1997. – — 16 с.
* Ой, сердитий наш гусак : вірші для малят. – — Херсон, 1996. – — 19 с.
* Вірші // Малючок Степовичок : антол. дит. л-ри Херсонщини / упоряд. А.Крат. – — Херсон : Айлант, 2004. - — С. 42-44.
== Література ==
* Братан М. Замість післямови / М. Братан // Наумич В. Голос журби: поезії. – — Херсон: Просвіта, 1996. – — С. 34
* Братан М. Пам’ятіПам'яті Валентини: вірш / М. Братан // Савченко К. Я – — точка Вічності і Часу: літ.-худ. нарис. – — Херсон: Айлант, 2000. – — С.19.
* Каляка, М. Кожен її твір — це сповідь серця: (Поетеса Чорнобильської зони) [Текст] // Каляка М. М. Збуджені альманахом «Степ»: Нариси. — [[Київ]] - — Херсон: Просвіта, 2012. — С. 5-13.
* Каляка, М. Кожен її твір — це сповідь серця: (Поетеса Чорнобильської зони) [Текст] // Вісник Чорнобиля. - — 2010. - — 6 берез.
* Наумич, Василь. Знеболене важкою хворобою серце надихалось творчою наснагою від природної краси [Текст] // Валентина Наумич. Сльоза України. - — Херсон ; Київ : Просвіта, 2018. – — С.11-14.
* Нижеголенко Валентина. Лебідко: вірш / В. Нижеголенко / Савченко К. Я – — точка Вічності і Часу: літ.-худ. нарис. – — Херсон: Айлант, 2000. – — С.21.
* Олексюк, Олег. Її творчість наснажує [Текст] / Олег Олексюк // Культура і життя. – — 2018. — - №31№ 31. – — 3 серпня. - — (Пам’ятьПам'ять)
* Олексюк О. В. Невмирущий голос поетеси // Вісник Таврійської фундації. Вип. 14. — К.–Херсон: Просвіта, 2018. — С. 128-133128—133.
* Плоткіна Ізабелла. Є земля, що покличе, як мати / І. Плоткіна // Наддніпрянська правда. – — 1994. – — 23 квітня. – — С. 4.
* Савченко Катерина. Я – — точка Вічності і Часу: літ.-худ. нарис. – — Херсон: Айлант, 2000. – — 28 с.
* Савченко, К. Я точка вічності і часу…[Текст] // Джерела. – — 2002. — - №5№ 5. – — 14 березня. – — (Письменники Херсонщини)
* Федоровська Лада. Життя стривожений акорд / Л. Федоровська // Наддніпрянська правда. – — 1996. – — 17 серпня. – — С.2.
* Чижевська, Наталія. Невідома відома коростенка [Текст] /Наталія Чижевська // Іскоростень. – — 2017. -№1№ 1. - — 6 січня
== Примітки ==
{{reflist}}
== Інтернет-джерела ==
* [https://prosvita-ks.co.ua/autors/naumych-valentyna Наумич Валентина]
* [https://krai.lib.kherson.ua/news_18_10_2018.htm Валентина Наумич – — сльоза України]
* [https://nspu.pro.kherson.ua/article/yiyi-tvorchist-nasnazhuye.html Її творчість наснажує]
* [https://prosvita-ks.co.ua/valentyna-naumych-prygody-pryrody Валентина Наумич. Пригоди природи]
* [https://prosvita-ks.co.ua/kozhen-yiyi-tvir-ce-spovid-sercya-poetesa-chornobylskoyi-zony Кожен її твір — це сповідь серця: (Поетеса Чорнобильської зони)]
* [https://prosvita-ks.co.ua/valentyna-naumych Немченко Іван Васильович про Валентину Наумич]
* [https://prosvita-ks.co.ua/oleksyuk-ov-nevmyrushchyy-golos-poetesy Олексюк О. В. Невмирущий голос поетеси]
* [https://pa.journal.kspu.edu/index.php/pa/article/view/618 Іван Васильович Немченко МУЗИЧНИЙ СВІТ ПОЕЗІЇ ВАЛЕНТИНИ НАУМИЧ]
* [https://prosvita-ks.co.ua/kozhen-yiyi-tvir-ce-spovid-sercya-poetesa-chornobylskoyi-zony Каляка М. Кожен її твір — це сповідь серця: (Поетеса Чорнобильської зони)]
| 