У старовинних містечках Руський Керестур і Куцура зберігаються історичні згадки про прибуття в 1745 році одинадцяти українських (русинських) родин на постійне поселення. Селища до прибуття переселенців пустували. З 1751 року розпочався масовий наплив українців (русинів) із Закарпаття до Керестура. Минуть ще десятиліття, і до Сербії, Боснії прибудуть тисячі не лише закарпатців, а й галичан, жителів Пряшівщини, а також вісім тисяч козаків із зруйнованої Катериною II Запорозької Січі. Але в основній масі переселенці були селянами. Відносно мало було ремісників, торговців, а з інтелігенції приїхали лише священики і вчителі. Розмовна мова зазнала значного впливу сербохорватської, а як літературно-писемна використовувалась церковно-слов'янська, яка однак була обмежена своїм конфесійним (релігійним) застосуванням.
Етнічний склад за переписом 2002 року у Сербії (чол. (відсоток)):
