Трансестерифікація: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Skobel (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
Skobel (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
Рядок 1:
'''Трансестерифікація''' ({{lang-ru|пеpеэтеpификация}}, {{lang-en|transesterification}}) — рiвноважний процес замiни або обмiну спиртового (або й кислотного) залишку в [[естер]]ах на iнший. Каталiзується кислотами. Використовується в харчовій промисловості для зниження температур плавлення жирів, підвищення їхньої пластичності та стабільності до окислення.
 
кислотами. Для повноти перетворення одних естерiв у iншi при нагрiваннi зi спиртами потрiбно усувати вiдщеплюваний спирт зi сфери реакцiї, отже, його температура кипiння має бути нижчою, нiж вихiдного.
 
== Види переетерифікації жирів ==
# Обмін [[Вуглеводневий радикал | радикалами]] жирних кислот між молекулами двох різних [[гліцериди | гліцеридів]] (міжмолекулярна переетерифікація)
# Переміщення в гліцеридах радикалів кислот з а- в Р-положення, і навпаки (внутрішньомолекулярна переетерифікація)
# Обмін радикалами між гліцеридом і [[спирти | спиртом]] ([[алкоголіз]])
# Обмін радикалами між гліцеридом і [[Кислоти | кислотою]] ([[ацидоліз]])
 
Реакцію переетерифікації забезпечує взаємодія [[Карбонільна група | карбонільної групи]] С-О [[Складні ефіри | складного ефіру]] зі спиртовими групами ді- і моногліцеридів.
 
Як [[каталізатор]] зазвичай застосовують [[алкоголяти]] лужних металів ([[метилат натрію]], [[етілат натрію]] та ін.), А також металевий [[натрій]], сплав натрій - [[калій] ] тощо. Потрібно середовище [[інертні гази | інертного газу]] або під [[вакуум]]ом при температурі 25-90 °C. В кінці каталізатор руйнують підкисленою водою.
 
При переетерифікації сумішей [[Рослинна олія | рослинних олій]] і [[жири | тваринних жирів]] (в тому числі з [[саломас]]ом) отримують кулінарні жири, основу для [[маргарин]]ів або [[Спред ( продукт) | спредів]]. Переетерифікація дозволяє збільшити дозування в маргаринах і спредах негідрованих рослинних олій, що знижує вміст [[Транс-жири | трансжирів]].
 
При внутрішньо- і міжмолекулярній переетерифікації розплавленого (рідкого) жиру або суміші жирів досягається статистичний розподіл жирних кислот в суміші тригліцеридів. Прикладом міжмолекулярної переетерифікації може служити гідропереетерифікований продукт суміші [[Соняшникова олія | соняшникової олії]] і [[Смалець | свинячого жиру]], який має в порівнянні з [[саломас]]ом соняшникової олії нижчу температуру плавлення (31-32 °C) , вищу твердість, менше містить ізомеризованих жирних кислот, має кращу колірність.
 
Реакція алкоголізу дуже схожа на реакцію [[гідроліз]]у, але замість води в реакції бере участь спирт. Перебіг реакції також протікає східчасто. При простому нагріванні гліцеридів жирних кислот зі спиртом навіть до кип'ятіння реакції не відбувається. Обов'язково потрібен каталізатор. За назвою застосовуваного спирту реакцію називають метанолізом, етанолізом і т. д.
 
Ацидоліз протікає при нагріванні вільних жирних кислот з гліцеридами із утворенням змішаних тригліцеридів і вивільненням із початкового тригліцериду однієї або декількох жирних кислот. Ацидоліз дає можливість знижувати температуру плавлення високоплавких тригліцеридів, а також вводити в молекули тригліцеридів жирів низькомолекулярні жирні кислоти, наприклад масляну, при отриманні різних видів харчових жирів з більш низькою температурою плавлення.
 
== Див. Також ==
* [[Гідроліз]]
* [[Етерифікація]]
 
СH<sub>2</sub>=CHCO–OCH<sub>3</sub> + C<sub>4</sub>H<sub>9</sub>OH → CH<sub>2</sub>=CHCO–OC<sub>4</sub>H<sub>9</sub> + CH<sub>3</sub>OH.