Розвідувальний літак: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
м вікіфікація
м вікіфікація
Рядок 11:
 
== Історія ==
До XX століття збройними силами були здійснені перші спроби використання апаратів для ведення розвідки з повітря. Так, під час [[Наполеонівські війни|наполеонівських воєн]] та [[Французько-прусська війна|франко-прусської війни]] [[французи]] використовували повітряні кулі для повітряної розвідки.
 
З появою перших літаків однією з найголовніших завдань для них стало ведення спостереження за діями противника, виявлення цілей, пошук важливих об'єктів тощо. Вже з початку Першої світової війни літаки використовували на ранніх етапах воєнних дій у розвідувальних цілях як «очі армії» для допомоги сухопутним військам. З цього часу до 1945 року [[повітряна розвідка]] здебільшого проводилася за допомогою адаптованих версій стандартних винищувачів та бомбардувальників, оснащених плівковими камерами. До кінця Другої світової війни фотографія стала основним і найвідомішим методом збору розвідувальних даних з розвідувальних літаків.
 
Перша світова війна також стала першим конфліктом, де сторони почали використовувати літаючі човни для пошуку військових кораблів ворога. Після того, як [[Ютландська битва]] продемонструвала обмеженість [[Гідроавіаносець|гідроавіаносців]], було прийнято рішення про будівництво спеціалізованих капітальних кораблів (авіаносців) для перевезення, запуску та приймання [[літак спостереження|літаків спостереження]]. Ці гідролітаки могли розвідувати військові кораблі ворога за межами зони огляду корабля і могли корегувати ведення артилерійського вогню при веденні бою на великій відстані. Після Другої світової війни на допомогу літакам морської та корабельної авіації, що здійснювали розвідку, надійшли вертольоти.
 
У розпач Холодної війни у Сполучених Штатах з'явилися перші спеціальні літаки, на кшталт [[Lockheed U-2|U-2]] та [[Lockheed SR-71 Blackbird|SR-71]], що здійснювали спостереження за ядерними об'єктами Радянського Союзу. Пізніше з'явилися інші типи розвідувальних літаків для спеціалізованих функцій у [[Радіорозвідка|радіорозвідки]] та [[Радіоелектронна розвідка|радіоелектронної розвідки]], такі як [[Boeing B-47 Stratojet|RB-47]], [[Boeing RC-135]] та безпілотники [[Ryan Model 147]].
 
З часів «холодної війни» більша частина стратегічної розвідувальної авіації перейшла до супутників, а тактична — до безпілотних літальних апаратів (БПЛА). Це було доведено в успішному використанні Ізраїлем та Сполученими Штатами в операціях «Буря в пустелі».