Відмінності між версіями «Розвідувальний літак»

м
вікіфікація
(доповнення)
м (вікіфікація)
[[Файл:SR-71 in flight.jpg|thumb|right|250px|Висотний надзвуковий літак-розвідник [[Lockheed SR-71 Blackbird|SR-71 «Блекберд»]] (1992)]]
[[Файл:Martin B-57A USAF 52-1418.jpg|міні|250пкс|Розвідувальний літак [[B-57 Canberra]]]]
[[Файл:Focke Wulf Fw189.jpg|thumb|right|250px|Німецький розвідувальний літак [[Focke-Wulf Fw 189|Focke-Wulf Fw 189 Uhu]] — «Рама»]]
Перша світова війна також стала першим конфліктом, де сторони почали використовувати літаючі човни для пошуку військових кораблів ворога. Після того, як Ютландська битва продемонструвала обмеженість гідроавіаносців, було прийнято рішення про будівництво спеціалізованих капітальних кораблів (авіаносців) для перевезення, запуску та приймання гідролітаків спостереження. Ці гідролітаки могли розвідувати військові кораблі ворога за межами зони огляду корабля і могли корегувати ведення артилерійського вогню при веденні бою на великій відстані. Після Другої світової війни на допомогу літакам морської та корабельної авіації, що здійснювали розвідку, надійшли вертольоти.
 
У розпач Холодної війни у Сполучених Штатах з'явилися перші спеціальні літаки, на кшталт U-2 та SR-71, що здійснювали спостереження за ядерними об'єктами Радянського Союзу. Пізніше з'явилися інші типи розвідувальних літаків для спеціалізованих функцій у [[Радіорозвідка|радіорозвідки]] та [[Радіоелектронна розвідка|радіоелектронної розвідки]], такі як RB-47, Boeing RC-135 та безпілотники Ryan Model 147.
 
З часів «холодної війни» більша частина стратегічної розвідувальної авіації перейшла до супутників, а тактична — до безпілотних літальних апаратів (БПЛА). Це було доведено в успішному використанні Ізраїлем та Сполученими Штатами в операціях «Буря в пустелі».