Метафора про розбите вікно: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [очікує на перевірку] |
Вилучено вміст Додано вміст
м →Війна |
|||
Рядок 19:
Дехто вважає що [[війна]] є позитивним чинником, оскільки, як показує історія, війни часто допомагали зосереджувати ресурси та сприяли розвитку технологій в інших галузях. Збільшення виробництва та зайнятості під час війни є для багатьох підставою вважати, що «війна корисна для економіки». Проте насправді збільшується доля виробництва «не корисних» і не потрібних речей. А отже марно знищуються ресурси та зменшується сукупна пропозиція товарів та послуг.
На думку [[Генрі Гацліт|Генрі Гацліта]]: {{Цитата|Ніколи нема вигоди в тому, аби бомбити фабрики, за винятком тих випадків, коли вони не приносять жодної користі або навіть через свій жалюгідний стан завдають збитків. […] Фабрики та устаткування не можуть бути замінені людиною (або соціалістичним урядом) поки не буде накопичене достатньо заощаджень та капіталу для придбання заміни. Але війна знищує накопичений капітал. […] Хитросплетення не мають відвертати нашу увагу від простого факту: знищення будь-чого, що має реальну цінність завжди означає збиток, втрату, лихо, яке, в підсумку, незважаючи на будь-які наслідки, не може бути здобутком або благом.<ref name="Hazlitt_war">[[Генрі Гацліт]]. [http://jim.com/econ/chap03p1.html "The Blessings of Destruction"], ''[[Economics in One Lesson]]'', переглянуто 2009-05-15.</ref>}}
=== Особливі інтереси та уряд ===
[[Фредерік Бастіа]], [[Генрі Гацліт]] та інші порівнювали скляра з групами захисту особливих інтересів, а хлопчика з урядом. Групи захисту особливих інтересів вимагають гроші від уряду (у вигляді субсидій, грантів тощо), а уряд стягує гроші з платників податків. Отримувачі допомоги зазвичай залишаються задоволені, тому багатьма вважається, що дії уряду приносять користь всім. Але люди не помічають прихованих витрат: платники податків стають бідніші, щонайменше, саме на цю суму грошей. Платникам податків доведеться відмовитись від їжі, одягу та інших речей, які вони могли б придбати — однак, оскільки не існує можливості точно підрахувати «не покупки», це є [[прихована ціна|прихованою ціною]], що інколи називається [[альтернативна вартість|ціною втрачених можливостей]]. Бастіа розглядав цей випадок в есеї «Що не видно…». Оскільки ціна прихована, складається враження, що допомога окремим групам нічого не коштує. Гацліт підсумовує принцип словами «все, що ми отримуємо, за винятком дарів природи, має бути оплачене». [[Роберт Хайнлайн]] вигадав та поширив акронім «TANSTAAFL» ([[безкоштовних сніданків не існує]], від {{lang-en|There Ain't No Such Thing As A Free Lunch}}) для позначення цього принципу.
Поширеними прикладами аргументів деяких груп захисту особливих інтересів, що підпадають під хибу розбитого вікна можуть бути:
| |||