Ой по горі роман цвіте: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Рядок 4:
«Ой по горі роман цвіте» — вірш-роздум історично-побутовий.
Персонаж — козак, який, крокуючи Україною, вдається до журливих роздумів щодо своєї долі. Постать козака піднесено романтична, о[[поет]]изована в дусі [[фольклор]]ної та літературно-романтичної [[традиція|традицій]].
Художньою образністю, автор вивів у вірші ще один персонаж — ромен, в усній народній творчості то є квітка [[Ромашка лікарська|ромашка]][http://ukrlit.org/slovnyk/%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D0%BD РОМЕ́Н, - Народна назва ромашки]. Цвітуча весняна квітка, уособлює молодість, грайливість відома по всій території України і мала чимало пестливих форм<ref>[http://kulturamovy.univ.kiev.ua/KM/pdfs/Magazine7-7.pdf роман, романець, романиця, романичка, романюк, ромен, роменок, ромінчик, ромінь, ромнянок, ромун, ромунчик, ром’янок - 2 В. А. Меркулова, «Очерки по русской народной номенклатуре растений», 1967, стор. 103]</ref>. Саме буйноцвіття ромену, сколихнуло журливі нотки в душі козака, якому його майбуття вселяло безнадію, напротивагу буйній, квітучій молодості.
| |||