Вікіпедія

Ембієнт: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[неперевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
D'ohBot (обговорення | внесок)
Боти
10 879 редагувань
м робот додав: da:Ambient
м оформлення
Рядок 1:
'''Ембієнт''' ({{lang-en|Ambient}}, дослівно — - "«навколишній"») - — напрямок [[електронна музика|електронної музики]], що характеризується відходом від лінеарно розгорнутої мелодичної лінії, характерної класичній електронній музиці (Vangelis, Kitaro), в бік вільної композиції звукових ефектів. Як правило, звукові ефекти пов'язуються постійно повторюваною фразою електроперкусії, яка також організує твір ритмічно. Тоді як в більшості музичних напрямків – від класики до панк-року – конструктивною віссю твору є [[гармонія (музика)|гармонічна]] послідовність, то в музиці ембіент, розгортання твору відбувається через оперування барвою звуку. Характерним композиційним прийомом також є повторення короткої мелодійної фрази, яка при кожному повторі мінімально модифікується. (див. також [[мінімалізм]])
 
Ефектом використання цих технік стає зміщення акценту з послідовності звуків на їх звучання, таким чином музика ембієнт статична і сприймається як би поза часом. В цьому плані ембієнт ідеально підходить для [[медитація|медитації]].
 
=== Походження ===
 
Термін ембієнт ймовірно походить від гасла ''musique d'ameublement'', автором якого є французький композитор, сучасник імпресіоністів [[Ерік Саті]] (1866-1925). Його ідеалом була музика, що може слугувати тлом повсякденного життя, що можна порівняти з меблями, або така, яка може впливати на настрій людини, але в таких межах, щоб не відривати його від інших занять. Відтак Саті, окрім традиційних музичних інструментів, вживав також машини (наприклад друкарські), домашні пристрої (наприклад гудіння пилососу).
Рядок 11:
Іншим джерелом була авангардна музика, в особливості [[Джон Кейдж|Джона Кейджа]] (1912-1992), що прославився нетрадиційними джерелами звуку (наприклад радіоприймачі, налаштовані на випадково обрану радіостанцію, каністри, кухонний посуд). Кейдж поєднував звук із зображенням і, як інші авангардисти не використовував класичної гармонії.
 
=== Найважливіші творці===
 
Таким чином коріння музики ембієнт сягають [[академічна музика|академічної музики]], однак його поява пов'язана з творцями танцювальної музики, що використовувала електронні інструменти, що давали необмежені можливості синтезу різних звукових фарб та роботи з ними. Першим композитором стилю ембієнт є [[Брайан Іно]] та [[Клаус Шульц]], найвидатніші твори яких припали на 70-роки XX століття.
Рядок 17:
Брайан Іно так описав своє відкриття ембієнту:
 
{{цитата|(...)В січні 1975 року потрапив в ДТП. Не був тяжко пораненим, але довгий час провів у ліжку. Моя приятелька, Judy Nylon, відвідала мене тоді й принесла платівку з музикою для арфи 18-го століття. Коли вона пішла, з великим трудом поставив платівку. Але виявилось, що підсилювач був налаштований на мінімальну гучність, а один канал був повністю заглушеним. Однак я не мав сили, щоб встати та відрегулювати гучність, звуки, що доносились з динаміків були на межі чутливості. Тоді мені спало на думку, що музику можна трактувати зовсім інакше - як елемент оточення, так само, як колір світла або звук дощу(...).}}▼
{{цитата|
▲(...)В січні 1975 року потрапив в ДТП. Не був тяжко пораненим, але довгий час провів у ліжку. Моя приятелька, Judy Nylon, відвідала мене тоді й принесла платівку з музикою для арфи 18-го століття. Коли вона пішла, з великим трудом поставив платівку. Але виявилось, що підсилювач був налаштований на мінімальну гучність, а один канал був повністю заглушеним. Однак я не мав сили, щоб встати та відрегулювати гучність, звуки, що доносились з динаміків були на межі чутливості. Тоді мені спало на думку, що музику можна трактувати зовсім інакше - як елемент оточення, так само, як колір світла або звук дощу(...).}}
 
Експансія музики ембієнт наступила одразу з вибухом популярності клубів техно на межі 80-х та 90-х років 20 століття, коли для ембієнту спеціально відводились т. зв. 'chill-out-rooms' (див. [[Чілаут]]). На сцені з'явилися такі проекти як [[The Orb]], [[The Future Sound of London]], [[Aphex Twin]], [[Banco de Gaia]], [[Biosphere]], Wolfram, Monolake, Air, William Orbit, Autechre. В певному зв'язку зі стилістикою ембієнт творили також популярні проекти [[The KLF]] та [[Enigma]]. В їх музиці, окрім ритму [[техно]] та колориту електроінструментів, зустрічається григоріанський хорал, спів [[кит|китів]] та [[дельфін|дельфінів]], колажі звуків міста й звуків природи.
Рядок 148 ⟶ 147:
*{{Ex-audio|http://he3.magnatune.com/all/01-Night%20Illusions%20-%20The%20Longing-Paul%20Avgerinos.mp3|Night Illusions - The Longing-Paul Avgerinos}}
*{{Ex-audio|http://he3.magnatune.com/all/02-Ambiancellist-Claire%20Fitch.mp3|Claire Fitch "Ambiancellist"}}- твір для електроніки і [[віолончель|віолончелі]]-соло.
 
{{section stub}}
 
== Джерела та посилання ==
Рядок 176 ⟶ 173:
*<small>Crossfafe: A Big Chill Anthology, Serpents Tail, London, 2004.
 
[[Категорія:Ембієнт|*]]
 
 
[[Категорія:Музичні напрямки]]
[[Категорія:Електронна музика]]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Ембієнт