84 451
редагування
Інфекційні хвороби (медична спеціальність): відмінності між версіями
Інфекційні хвороби (медична спеціальність) (редагувати)
Версія за 22:54, 16 вересня 2020
, 1 рік томупродовжив написання
(продовжив написання) |
(продовжив написання) |
||
|
{{пишу|[[Користувач:Шкурба Андрій Вікторович|АВШ]] ([[Обговорення користувача:Шкурба Андрій Вікторович|обговорення]])
'''Інфекційні хвороби як медична спеціальність''' (також іноді '''інфектологія'''; {{lang-en|Infectious diseases (medical specialty)/ infectology}}) — [[медична спеціальність]] ([[професія]]), яка займається діагностикою та лікуванням [[Інфекційні захворювання|інфекційних хвороб]], в тому числі й [[Внутрішньолікарняна інфекція|внутрішньолікарняних інфекцій]]. Входить до [[Медицина#Практична медицина|клінічної медицини]]. До обов'язків [[Лікар-інфекціоніст|фахівців цієї медичної спеціальності]] входить лікування таких хвороб як у стаціонарних умовах, так і амбулаторних.
* вивчення методології досліджень та застосування в клінічній практиці.
* знайомство з різними факультативними науковими дисциплінами, такими, як [[мікробіологія]], клінічна [[фармакологія]], [[охорона здоров'я]], [[вакцинологія]], [[епідеміологія]] та закордонна медична практика.
=== Особливості навчання спеціальності в Україні ===
В Україні [[інтернатура]] є обов'язковою формою післядипломної підготовки лікаря, після закінчення якої вони отримують кваліфікацію лікаря-інфекціоніста. В інтернатуру з інфекційних хвороб до 2019 року зараховувалися випускники лікувальних і медико-профілактичних факультетів медичних університетів і медичних факультетів загальних університетів. Метою інтернатури є первинна спеціалізація лікарів-інтернів з інфекційних хвороб, їх практична підготовка і підвищення професійного рівня до самостійної лікарської діяльності в лікарнях і поліклініках. Особлива увага приділяється загальним закономірностям інфекційного процесу, розмаїттю збудників і особливостей їх взаємодії з організмом людини і ролі імунологічних реакцій в цих процесах. Підготовка лікарів-інтернів з інфекційних хвороб включає надбання знань з [[Етіологія (медицина)|етіології]], [[Епідеміологія|епідеміологічних особливостей]] інфекційних хвороб, [[патогенез]]у, клінічних проявів, діагностики, диференційної діагностики, лікування хворих, специфічної і неспецифічної профілактики, а також невідкладної допомоги інфекційним хворим. Навчання навчальній дисципліні і спеціальності «інфекційні хвороби» включає вивчення:
* Основ законодавства України про охорону здоров'я; директивних документів, які регламентують діяльність органів і закладів охорони здоров'я, включаючи діяльність лікаря-інфекціоніста; законів України, наказів Міністерства охорони Здоров'я України та інших нормативних документів, які регулюють роботу інфекційної служби.
* Організації інфекційної служби і основних напрямів у боротьбі з інфекційними хворобами.
* загальних основ і понять інфекційних хвороб;
* основ науки про інфекційні хвороби;
* деяких медичних спеціальностей, що необхідні при діагностиці та лікуванні інфекційних хвороб.
Інтернатура проводиться в очно-заочній формі впродовж 1,5 років. Заочна форма — на базах стажування і закладах охорони здоров'я; очна — на кафедрах інфекційних хвороб університетів або Академій післядипломної освіти. У базовому закладі лікарі-інтерни працюють як ординатори інфекційного відділення в об'ємі 50 % навантаження лікаря, призначають необхідні діагностичні обстеження і раціональне лікування, а також ведуть необхідну медичну документацію, беруть участь у чергуваннях. Підготовка лікарів-інтернів передбачає також участь у семінарських заняттях, відвідування засідань наукового товариства інфекціоністів, конференцій, участь у клінічному розгляді хворих, вивчення рекомендованої літератури та аналіз архівних матеріалів базового закладу охорони
З 2019 року в Україні відмінена пряма інтернатура зі спеціальності «інфекційні хвороби». Вона можлива тільки по закінченню загальної інтернатури «загальна терапія».
| |||