Ой по горі роман цвіте: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Рядок 17:
== Публікації ==
Вперше публікація вірша була ще за життя Шевченка, 25 лютого 1860 року, у першому номері народницько-просвітницького альманахУ [[Хата (альманах)|«Хата»]]<ref>[[«Хата» // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 2 : М — Я. — С. 556-557]]</ref>, що видав його давній друг-побратим [[Пантелеймон Куліш]] у столиці Російської імперії - Санкт-Петербурзі. Повністю україномовне видання знайомило читачів із кращими взірцями тогочасної української літератури, серед яких уже тоді визнавався і Тарас Шевченко. В рубриці «Кобзарський гостинець» ''(автор збірки наче натякав на заборонене видання, переслідуваного царатом Шевченка)'', на 90 сторінці альманаху, було розміщено вірша під назвою «Пісня»<ref>[https://www.litfund.ru/auction/20/54/ Перше видання альманаху «Хата»]</ref>. Вважається, що назву та корективу першого рядка зробив редактор видання, Пантелеймон Куліш (який зчаста робив такі корективи у своїх збірних виданнях), очевидно за погодженням Шевченка, адже той виступав співавтором<ref>[https://pidru4niki.com/12800528/zhurnalistika/persha_sproba_almanah_hata Перша спроба. Альманах "Хата"]</ref> ідеї (та через переслідування і цензурування - не міг декларувати свою участь у просвітницьких проектах). Відтак, і уже в 2 виданню альманаху, повторно виданому в 1860 році, Шевченко не змінював кулішеві правки і залишив перший рядок «Ой по горі ромен цвіте,»<ref>[https://nibu.kyiv.ua/elfond/hata_1860_full/hata_1860_full.pdf 2-е видання альманаху «Хата», примірник зберігається в Національній історичній бібліотеці України]</ref>. До сучасників дійшло лише кілька екземплярів видання, один знаходяться в національній бібліотеці<ref>[http://irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/ua/elib.exe?Z21ID=&I21DBN=UKRLIB&P21DBN=UKRLIB&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=online_book&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=FF=&S21STR=00002392%5F06 Оцифрована версія екземпляру з Національної бібліотеки]</ref>, а інші в приватних колекціях<ref>[http://dukat-art.com/ua/auctions/chetvertij-aukcion-ukrayins-ka-kniga/lot/109 Альманах / Издавъ П. А. Кулішъ. Петербургъ: Въ друкарні П. А. Куліша. XXII, 2, 216 с. — 21 × 13,5 × 1,2 см]</ref>.
За публікацією «Хати» сподвижники поета, опісля його смерті, задалися ціллю - популяризації творчості поета. Україною ходили популярні для тогочасні рукописні копії: у збірці «Сочинения Т. Г. Шевченка», 1862 (ЦДАМЛМУ, ф. 506, оп. 1, № 4, с. 402); у «Кобзарі» 1860 з рукописними вклейками (ІЛ, ф. 1, № 535, с 146); у рукописних «Кобзарях» — 1865, переписаному Д. Демченком (ІЛ, ф. 1, № 81, арк. 11), та 1866 (ІЛ, ф. 1, № 842, с. 246).
У [[1867]] вийшов у світ «Кобзар», виданий на кошти російського видавця [[Кожанчиков Дмитро Юхимович|Д. Ю. Кожанчикова]], на той час перше посмертне й найбільш повне видання «Кобзаря», укладене [[Костомаров Микола Іванович|М. І. Костомаровим]] та [[Вашкевич Григорій Станіславович|Г. С. Вашкевичем]]. В тій книжці знайшлося місце і для «Пісні», поданій за її першодруком «Ой по горі ромен цвіте,».
Більш розширеним ''(містило багато раніше не друкованих творів поета)'' було празьке видання «Кобзаря» 1876, здійснене за дорученням київської «Громади» [[Олександр Русов|Олександром Русовим]]. Олександр Русов виїхав до Праги, де надрукував «Кобзар» (1875—1876 рр.) у двох томах. Російська імперська цензура дозволила ввезти на територію Росії тільки перший том. У другому томі вперше з’явились 18 поезій (з Більшої книжки), зокрема і
== Творчі проекти, створені за мотивами вірша-пісні ==
| |||