Відмінності між версіями «Ой по горі роман цвіте»

нема опису редагування
(Створена сторінка: '''«Ой по горі роман цвіте»''' — вірш-посвята Шевченко Тарас Григорович|Тараса Гри...)
 
'''«Ой по горі роман цвіте»''' — [[вірш]]-посвята [[Шевченко Тарас Григорович|Тараса Григоровича Шевченка]]. Написана ймовірно 7 червня [[1859]] року; основний текст — автограф у Більшій книжці (ІЛ.-Ф.I.-N 67. — С.238).
 
== Сюжет твору ==
«Невольник»Ой по горі роман («Сліпийцвіте») — твірвірш-роздум історично-побутовий.
 
Персонажі поемиПерсонаж — старий козак, йогоякий дочкакрокуючи ЯринаУкраїною тавдається названийдо синжурливих Степан,роздумів якийщодо потрапивсвоєї удолі. османську неволю й повернувся додому слипим [[кобзар]]ем, —Постать постатікозака піднесено романтичніромантична, о[[поет]]изованіизована в дусі [[фольклор]]ної та літературно-романтичної [[традиція|традицій]].
 
Художньою образністю, автор вивів у вірші ще один персонаж — ромен, в усній народній творчості то є квітка [[Ромашка лікарська|ромашка]][http://ukrlit.org/slovnyk/%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D0%BD РОМЕ́Н, - Народна назва ромашки]. Цвітуча весняна квітка, уособлює молодість, грайливість відома по всій території України і мала чимало пестливих форм[http://kulturamovy.univ.kiev.ua/KM/pdfs/Magazine7-7.pdf роман, романець, романиця, романичка, романюк, ромен, роменок, ромінчик, ромінь, ромнянок, ромун, ромунчик, ром’янок - 2 В. А. Меркулова, «Очерки по русской народной номенклатуре растений», 1967, стор. 103]. Саме буйноцвіття ромену, сколихнуло журливі нотки в душі козака, якому його майбуття вселяло безнадію, напротивагу буйній, квітучій молодості.
В зображенні історичного тла Шевченко допустився [[хронологія|хронологічних]] зміщень, зокрема довільно переніс морські походи запорожців з 16-17 ст. у другу половину 18 ст.
 
== Історія створення та публікацій поеми ==
Вірш написано під час останньої подорожі Тараса Шевченка на Україну, 7 червня 1859 року, коли він перебував на хуторі Лихвені [[Лебединський повіт|Лебединського повіту]] [[Харківська губернія|Харківської губернії]] (тепер це сучасне село [[Лифине]] [[Лебединський район|Лебединського району]] [[Сумська область|Сумської області]]).
Вірш мав дві [[редакція|редакції]] та дві назви.
 
Кількома місяцями пізніше, Шевченко вирішив запрезентувати цей твір своєму давньому другові, зробивши автограф-присвяту. «Ой по горі роман цвіте»&nbsp;— присвята-вшанування [[Черненко Федір Іванович|Федора Черненка]], українського інженера-архітектора, який, перебуваючи на службі в Санкт-Петербурзі, спромігся згуртувати довкола себе чимало українства, а його квартира стала місцем зібрання українців в столиці імперії. Шевченко вписуючи дату посвяти, 22 вересня 1859 рік, очевидно мав намір нагадати побратимові їхні спільні молодечі роки (проведені у тодішній столиці Російської імперії), на чому спиняються дослідники творчості поета, зокрема Ю. О. Івакін <ref>Івакін Ю. Коментар до «Кобзаря» Шевченка: Поезії 1847 — 1861 рр. — К., 1968. — С. 274 — 275)</ref>
== Творчі проекти, створені за мотивами вірша-пісні „Ой по горі роман цвіте“ ==
 
Невідомо, яку подію у взаєминах із своїм добрим знайомим, інженером-архітектором Ф. І. Черненком, бажав вшанувати поет, назвавши у пізніше дописаній присвяті Черненкові дату 22 вересня 1859 р. — можливо, як припускав Ю. О. Івакін, йшлося про їхню зустріч після повернення Шевченка з України чи якесь родинне свято ''(Івакін Ю. Коментар до «Кобзаря» Шевченка: Поезії 1847 — 1861 рр. — К., 1968. — С. 274 — 275).''
 
Вірш мав дві [[редакція|редакції]]: авторську та згідно першодруку (в альманасі «Хата»), але останній варіант, з роками, відійшов, оскільки упорядники намагалися дотримуватися саме авторського варіанту, без коректур.
 
== Творчі проекти, створені за мотивами вірша-пісні „Ой по горі роман цвіте“ ==
 
== Джерела ==
21 009

редагувань