Левон II: відмінності між версіями

За часів правління Левона Великого Кілікія пережила добу економічного й культурного розквіту, бувши однією з найзначніших християнських країн на [[Близький Схід|Близькому Сході]]. Такі світові сили, як [[Священна Римська імперія]], [[папство]] та навіть [[Аббасиди|Аббасидський]] халіф, сперечались за вплив над Кілікією. Кожен прагнув стати першим, хто визнає принца Кілікії Левона II законним королем. У підсумку 6 січня [[1198]] року в місті Тарс його короновануваликороновали й проголосили царем спільно німецька і Візантійська імперії. На коронації Левона II були присутні представники як християнських, так і кількох [[Іслам|мусульманських]] країн, таким чином підкресливши визначне положення, якого набула Кілікія.

Прийнявши титул царя, Левон II постарався організувати своє царство за західними зразками. Він оточив себе сановниками, частково, затвердивши посади, що існували здавна, частково, створивши нові. Європейські хронографи розрізняють при дворі вірменського государя ті ж звання, які звикли бачити у себе на батьківщині, але в Кілікії ці звання часто мали інше значення. Так конетабль (thaga-dir або thagabah) була посада спадкова та власнику її надавалось право покладати корону на государя; далі йшли: начальник кінноти (spassalar), [[капелан]], сенешаль, камерарій, проксіми, magistri scrinorum тощо; регент за часів неповноліття государя називався балій (balius). Була організована рада [[барон]]ів (''regalia curia''); були графи, капітани, [[лицар]]і. Взагалі весь устрій життя був характерно [[феод]]альним, виробленим, звичайно, ще до Левона II та після нього продовжував розвиватись.