Осадові гірські породи: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
|||
Рядок 2:
[[Файл:Осадові г.п..JPG|thumb|500px|]]
'''Осадо́ві гірські́ поро́ди''' ({{lang-ru|осадочные горные породы}}, {{lang-en|sedimentary rocks}}; {{lang-de|Ablagerungsgesteine n pl, Absatzgesteine n pl, Sedimentgesteine n pl}})
Зокрема, утворюються при нагромадженні і цементуванні відкладів, які приносяться [[вода|водою]], [[вітер|вітром]], [[крига|льодом]] або [[сила тяжіння|силою тяжіння]].
Рядок 10:
''Осадові гірські породи'' покривають понад 2/3 поверхні [[Земля|Землі]] і складаються з трьох основних категорій: уламкові, осаджувані хімічно й органічних. Уламкові осадові породи найбільша група, що складається з уламків гірських порід, тобто [[глина|глини]], [[пісок|піску]] і [[гравій|гравію]]. До осаджуваних хімічно належать [[вапняки]], гірські породи [[крейда|крейди]], і відклади типу [[гіпс]]у та нальоту (гірська сіль). [[Вугілля]], [[нафта]], [[вапняк]], що складається з викопних матеріалів, є прикладами органічних осадових порід.
Осадові породи поділяються на чотири генетичні групи:
* уламкові (теригенні),
* глинисті,
* хемогенні,
* органогенні.
Між цими групами існують різноманітні переходи, що приводять до формування порід змішаного складу.
Різний генезис осадових порід є причиною їхнього великого різноманіття і неможливості
Уламкові та глинисті породи, що утворюються внаслідок осідання механічних часток, можуть зустрічатися як у незцементованому вигляді (піски, гравій), так і зцементованому (пісковики). Тому розрізняють також типи і структури цементу або співвідношення зерен та цементу. Характер цементації в породах має величезне значення, оскільки в основному саме він визначає їхню міцність.
Для уламкових і глинистих порід основною структурною ознакою, що визначає їхні якості, назву і місце у класифікації, є величина зерен. За величиною зерен (мм) розрізняють: грубоуламкову (псефітову)
Під час визначення структури уламкових порід потрібно враховувати форму зерен
== Феноменологічна схема утворення ==
Феноменологічна схема утворення осадкових гірських порід включає таку послідовність основних процесів породотворення:
[[седиментація]] або [[седиментогенез]] (накопичення осадів) '''→''' [[діагенез]] (перетворення осадів у глинистих породах) '''→''' [[Катагенез (геологія)|катагенез]] (зміни осадових порід на глибині поза зоною [[діагенез]]у) '''→''' [[метагенез]] (глибші зміни речовини осадових порід на глибині) '''→''' [[гіпергенез]] (зміни порід під впливом [[вивітрювання]] в приповерхневій частині земної кори).
== Класифікація ==
[[Файл:Granulometric classification.png|міні|праворуч|300пкс|Гранулометрична класифікація осадових некарбонатних [[уламкові породи|уламкових порід]].<br
Осадові [[гірські породи]] класифікують за їх компонентним і/або хімічним складом та походженням.
Серед осадових гірських порід переважають глинисті ([[глини]], [[аргіліти]], [[глинисті сланці]]
[[Файл:Скелі Таракташ. Крим.JPG|thumb|250px|left|Осадові породи [[Скелі Таракташ (Ай-Петринська яйла)|Таракташу]], [[Кримські гори]], [[Ай-Петринська яйла]].]]
[[Файл:Triassic Utah.JPG|thumb|left|250px|Осадові породи. Середній [[тріас]]. [[Юта]], [[США]]. ]]
[[Файл:Вид на осадові породи Ялтинської яйли з Ставрікайської стежки.JPG|thumb|left|300px|Вид на осадові породи [[Ялтинська яйла|Ялтинської яйли]] зі [[Ставрікайська стежка|Ставрікайської стежки]].]]
[[
Солі становлять 2,8 % на платформах і 0,3 % в геосинкліналях. У межах материків бл. 20 % обсягу всіх осадкових гірських порід залягає на платформах і 48 % в геосинкліналях. Понад 75 % всіх г.п., що вилучаються з надр Землі ([[вугілля]], [[нафта]], [[солі]], руди заліза, марганцю, алюмінію, розсипи золота і платини, фосфорити, нерудні буд. матеріали тощо), міститься в осадкових гірських породах.
За способом утворення осадові гірські породи поділяють на:
* уламкові ([[конґломерат]]и, [[галька]], [[піски]], [[лес]]и тощо),
* [[глини]]сті ([[каолініт]]ові, [[монтморилоніт]]ові [[глини]], вторинні [[каолін]]и тощо) й
* хіміко-органогенні ([[вапняк]]и, [[солі]], [[трепел]]и, [[вугілля]] викопне тощо).
Кременисті осадкові гірські породи
[[Файл:Осадові породи. Ялтинска яйла.jpg|thumb|200px|Осадові породи. [[Ялтинська яйла]]. [[Крим]]. [[Україна]].]]
== Форми залягання осадових гірських порід ==
Характерною ознакою осадових гірських порід є їх шаруватість, тобто властивість розташовуватися паралельними або майже паралельними шарами, що відрізняються один від одного складом, структурою, твердістю і забарвленням складаючих їх порід. У товщі осадових гірських порід кожний шар (або пласт) відділений від іншого поверхнею нашарування. Поверхня, яка обмежує пласт знизу, називається підошвою, а поверхня, що обмежує пласт зверху
Первинною формою залягання осадових гірських порід є горизонтально залягаючий пласт, складений однорідними породами й обмежений більш-менш паралельними нашаруваннями порід у покрівлі та підошві. Однак у результаті руху земної кори первинна горизонтальна форма залягання осадових гірських порід може бути порушена, внаслідок чого пласт приймає будь-яке похиле положення.
Рядок 63:
== Розповсюдження ==
Осадові гірські породи становлять 10
== Див. також ==
Рядок 83:
* Техніка і технологія переробки гірських порід: навч. посіб. [Електронний ресурс]: навч. посіб. для студ. спеціальності 184 «Гірництво»/В. Г. Кравець, О. М. Терентьєв В. С. Білецький, В. О. Смирнов, О. М. Чала; КПІ ім. Ігоря Сікорського. — Електронні текстові дані (1 файл: 29,9 Мбайт). — Київ: КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2019. — 315 с.
== Посилання ==
* {{ТС_Буд|частина=Осадові гірські породи|сторінки =140}}
* [http://csmres.jmu.edu/geollab/fichter/SedRx/sedclass.html Basic Sedimentary Rock Classification]
|