Осадові гірські породи: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Рядок 2:
 
[[Файл:Осадові г.п..JPG|thumb|500px|]]
'''Осадо́ві гірські́ поро́ди''' ({{lang-ru|осадочные горные породы}}, {{lang-en|sedimentary rocks}}; {{lang-de|Ablagerungsgesteine n pl, Absatzgesteine n pl, Sedimentgesteine n pl}}) — [[гірські породи]], що утворилися на поверхні [[літосфера|літосфери]] внаслідок [[вивітрювання]] та [[перевідкладення]] давніших порід різного походження, випадіння речовин із [[розчин]]ів, нагромадження решток рослинних і тваринних організмів та продуктів їх життєдіяльності, [[вулканічні породи|вулканічного матеріалу]] та матеріалу, що надходить з [[космос]]у.
 
Зокрема, утворюються при нагромадженні і цементуванні відкладів, які приносяться [[вода|водою]], [[вітер|вітром]], [[крига|льодом]] або [[сила тяжіння|силою тяжіння]].
Рядок 10:
''Осадові гірські породи'' покривають понад 2/3 поверхні [[Земля|Землі]] і складаються з трьох основних категорій: уламкові, осаджувані хімічно й органічних. Уламкові осадові породи найбільша група, що складається з уламків гірських порід, тобто [[глина|глини]], [[пісок|піску]] і [[гравій|гравію]]. До осаджуваних хімічно належать [[вапняки]], гірські породи [[крейда|крейди]], і відклади типу [[гіпс]]у та нальоту (гірська сіль). [[Вугілля]], [[нафта]], [[вапняк]], що складається з викопних матеріалів, є прикладами органічних осадових порід.
 
Осадові породи поділяються на чотири генетичні групи:
 
* уламкові (теригенні),
* глинисті,
* хемогенні,
* органогенні.
 
Між цими групами існують різноманітні переходи, що приводять до формування порід змішаного складу.
 
Різний генезис осадових порід є причиною їхнього великого різноманіття і неможливості об’єднанняоб'єднання окремих груп за структурною ознакою. Тому структуру розглядають окремо для глинистих і уламкових порід, з одного боку, та хемогенних і органогенних — з іншого.
 
Уламкові та глинисті породи, що утворюються внаслідок осідання механічних часток, можуть зустрічатися як у незцементованому вигляді (піски, гравій), так і зцементованому (пісковики). Тому розрізняють також типи і структури цементу або співвідношення зерен та цементу. Характер цементації в породах має величезне значення, оскільки в основному саме він визначає їхню міцність.
 
Для уламкових і глинистих порід основною структурною ознакою, що визначає їхні якості, назву і місце у класифікації, є величина зерен. За величиною зерен (мм) розрізняють: грубоуламкову (псефітову)&nbsp;— 2–100 &nbsp;мм; піщану (псамітову)&nbsp;— 2–0,05 &nbsp;мм; пилувату (алевритову)&nbsp;— 0,05–0,005 &nbsp;мм та глинисту (пелітову)&nbsp;— <0,005 &nbsp;мм структури.
 
Під час визначення структури уламкових порід потрібно враховувати форму зерен&nbsp;— окатані (галька), напівокатані (гострокутні) або неокатані (щебінь, дресва).
 
== Феноменологічна схема утворення ==
 
Феноменологічна схема утворення осадкових гірських порід включає таку послідовність основних процесів породотворення:
 
[[седиментація]] або [[седиментогенез]] (накопичення осадів) '''→''' [[діагенез]] (перетворення осадів у глинистих породах) '''→''' [[Катагенез (геологія)|катагенез]] (зміни осадових порід на глибині поза зоною [[діагенез]]у) '''→''' [[метагенез]] (глибші зміни речовини осадових порід на глибині) '''→''' [[гіпергенез]] (зміни порід під впливом [[вивітрювання]] в приповерхневій частині земної кори).
 
== Класифікація ==
[[Файл:Granulometric classification.png|міні|праворуч|300пкс|Гранулометрична класифікація осадових некарбонатних [[уламкові породи|уламкових порід]].<br />S-дрібний; M-середній; L-великий; XL-крупний; XXL-дуже крупний]]
Осадові [[гірські породи]] класифікують за їх компонентним і/або хімічним складом та походженням.
Серед осадових гірських порід переважають глинисті ([[глини]], [[аргіліти]], [[глинисті сланці]]&nbsp;— 48&nbsp;% на платформах, 49&nbsp;% в геосинкліналях), піщані ([[піски]] і [[пісковики]]&nbsp;— 23&nbsp;% на платформах, 23&nbsp;% в геосинкліналях) і карбонатні ([[вапняки]], [[доломіт]] та ін.).
[[Файл:Скелі Таракташ. Крим.JPG|thumb|250px|left|Осадові породи [[Скелі Таракташ (Ай-Петринська яйла)|Таракташу]], [[Кримські гори]], [[Ай-Петринська яйла]].]]
[[Файл:Triassic Utah.JPG|thumb|left|250px|Осадові породи. Середній [[тріас]]. [[Юта]], [[США]]. ]]
[[Файл:Вид на осадові породи Ялтинської яйли з Ставрікайської стежки.JPG|thumb|left|300px|Вид на осадові породи [[Ялтинська яйла|Ялтинської яйли]] зі [[Ставрікайська стежка|Ставрікайської стежки]].]]
[[FileФайл:PIA17603 Erosion by Scarp Retreat in Gale Crater, Annotated Version.jpg|thumb|left|300px|Осадові породи Марсу.]]
Солі становлять 2,8&nbsp;% на платформах і 0,3&nbsp;% в геосинкліналях. У межах материків бл. 20&nbsp;% обсягу всіх осадкових гірських порід залягає на платформах і 48&nbsp;% в геосинкліналях. Понад 75&nbsp;% всіх г.п., що вилучаються з надр Землі ([[вугілля]], [[нафта]], [[солі]], руди заліза, марганцю, алюмінію, розсипи золота і платини, фосфорити, нерудні буд. матеріали тощо), міститься в осадкових гірських породах.
 
За способом утворення осадові гірські породи поділяють на:
 
* уламкові ([[конґломерат]]и, [[галька]], [[піски]], [[лес]]и тощо),
* [[глини]]сті ([[каолініт]]ові, [[монтморилоніт]]ові [[глини]], вторинні [[каолін]]и тощо) й
* хіміко-органогенні ([[вапняк]]и, [[солі]], [[трепел]]и, [[вугілля]] викопне тощо).
 
Кременисті осадкові гірські породи&nbsp;— [[гірські породи]], що складаються переважно з аморфного [[кремнезем]]у, утвореного з органічних залишків (шкаралупок діатомей, спікул кремнієвих губок, черепашок радіолярій) чи дрібних сферичних тілець (ґлобул) опалу або халцедону. Умови нагромадження осадів та подальші їх зміни визначають шаруватість (одна з основних ознак будови), пористість та спосіб цементації осадкових гірських порід. Однорідні за розмірами і густиною осадкові гірські породи називають відсортованими.
[[Файл:Осадові породи. Ялтинска яйла.jpg|thumb|200px|Осадові породи. [[Ялтинська яйла]]. [[Крим]]. [[Україна]].]]
 
== Форми залягання осадових гірських порід ==
 
Характерною ознакою осадових гірських порід є їх шаруватість, тобто властивість розташовуватися паралельними або майже паралельними шарами, що відрізняються один від одного складом, структурою, твердістю і забарвленням складаючих їх порід. У товщі осадових гірських порід кожний шар (або пласт) відділений від іншого поверхнею нашарування. Поверхня, яка обмежує пласт знизу, називається підошвою, а поверхня, що обмежує пласт зверху&nbsp;— покрівлею. Отже, покрівля нижчого шару є одночасно підошвою покриваючого шару.
 
Первинною формою залягання осадових гірських порід є горизонтально залягаючий пласт, складений однорідними породами й обмежений більш-менш паралельними нашаруваннями порід у покрівлі та підошві. Однак у результаті руху земної кори первинна горизонтальна форма залягання осадових гірських порід може бути порушена, внаслідок чого пласт приймає будь-яке похиле положення.
Рядок 63:
== Розповсюдження ==
 
Осадові гірські породи становлять 10 &nbsp;% усіх гірських порід земної кори: вкривають 75 &nbsp;% поверхні Землі, утворюючи осадову оболонку (стратисферу). Бл. 70&nbsp;% всіх корисних копалин представлені осадковими гірськими породами. Вік деяких осадкових гірських порід сягає 3,98 &nbsp;млрд р. (виявлені в Ґренландії, 1971). Вивченням осадкових гірських порід займається [[літологія]].
 
== Див. також ==
Рядок 83:
* Техніка і технологія переробки гірських порід: навч. посіб. [Електронний ресурс]: навч. посіб. для студ. спеціальності 184 «Гірництво»/В.&nbsp;Г.&nbsp;Кравець, О.&nbsp;М.&nbsp;Терентьєв В.&nbsp;С.&nbsp;Білецький, В.&nbsp;О.&nbsp;Смирнов, О.&nbsp;М.&nbsp;Чала; КПІ ім. Ігоря Сікорського.&nbsp;— Електронні текстові дані (1 файл: 29,9 Мбайт).&nbsp;— Київ: КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2019.&nbsp;— 315 с.
 
== Посилання ==
* {{ТС_Буд|частина=Осадові гірські породи|сторінки =140}}
* [http://csmres.jmu.edu/geollab/fichter/SedRx/sedclass.html Basic Sedimentary Rock Classification]