Салман – Мубарек – Саджаа: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 46:
У 1980-х в Шарджі почалась розробка газоконденсатного родовища Саджаа, при цьому ресурс з нього [[Саджаа – Шарджа|подали не лише місцевим споживачам]], але й до всіх інших еміратів країни за виключенням [[Абу-Дабі (емірат)|Абу-Дабі]] (трубопроводи [[Саджаа – Північні емірати]], [[Саджаа – Джебель-Алі]]). Втім, вже за два десятки років на тлі стагнації видобутку та зростаючого попиту у Шарджі розробили план імпорту ресурсу іранського походження. Поставки мали відбуватись з офшорного нафтогазового родовища Салман, розташованого на межі економічних зон [[Іран|Ірану]] та ОАЕ (належна емірату Абу-Дабі частина родовища носить назву Абу-аль-Букуш та сполучена газопроводами із [[ADGAS|заводом по зрідженню газу на острові Дас]] та [[Газопереробний комплекс Хабшан|газопереробним комплексом Хабшан]]).
 
Станом на 2006 рік завершили необхідний для поставок трубопровід довжиною 305 км та діаметром 750 мм. Його іранська частина мала довжину 220 км та досягала належного Шарджі родовища Мубарек. На останньому встановили нову платформу, від якої починалась шарджійська ділянка траси, котра на останніх 30 км проходила по суходолу. Завершальним пунктом став ГПЗ Саджаа, де спорудили додаткові потужності по підготовці газу. Поставки планувались на рівні 17 млн м<sup>3</sup> на добу, з можливим збільшенням до 25 млн м<sup>3</sup>. ВЧастину очікуванніпротранспортованого ресурсу мав становити газ, видобутий на іранськийМубареці ресурс газовиймоменту хабпочатку Саджаарозробки такожвона доповнилиподавалась по [[СаджааМубарекХамрія (газопровід)Джебель-Алі|трубопроводомтрубопроводу до ХамріїГПЗ Джебель-Алі]] у еміраті [[Дубай (емірат)|Дубай]]), котрийпроте мавстаном на середину 2000-х тут видобувалось лише біля 1,5 млн м3 на добу, а в кінці десятиліття живитирозробка кількацього новихродовища електростанційприпинилась.
 
Завершальним пунктом трубопроводу від Салману став ГПЗ Саджаа, де спорудили додаткові потужності по підготовці газу. В очікуванні на іранський ресурс газовий хаб Саджаа також доповнили [[Саджаа – Хамрія (газопровід)|трубопроводом до Хамрії]], котрий мав живити кілька нових електростанцій.
 
Незважаючи на майже повну готовність інфраструктури (на Салмані ще потрібно було завершити роботи по одній із газозбірних платформ, проте вже пробурили заплановані свердловини та проклали 70 км внутрішньопромислових газопроводів), проект так і не розпочав роботу. Причиною стала суперечка щодо ціни на іранський газ, відносно якої сторони так і не змогли досягти згоди.<ref>{{Cite web|title=Undersea Pipeline for Salman Field Nearly Complete|url=https://en.shana.ir/news/80853/Undersea-Pipeline-for-Salman-Field-Nearly-Complete|website=Shana|date=2006-03-05|accessdate=2020-09-10|language=en}}</ref><ref>{{Cite web|title=Iranian Salman gas deal is binding, says Crescent|url=https://www.meed.com/iranian-salman-gas-deal-is-binding-says-crescent|website=MEED|date=2006-03-03|accessdate=2020-09-10|language=en}}</ref><ref>{{Cite book