Відмінності між версіями «Мінюра Євдоким Петрович»

нема опису редагування
м (Додав коротку інформацію про життя художника і його діяльність)
Мітки: Візуальний редактор перше редагування
 
'''Мінюра Євдоким Петрович''' (1880-1963) - український художник.
 
'''==Загальна інформація''' ==
 
Народився в багатодітній сім'ї в 1880 р. в с. [[Реутинці]], [[Кролевецький район|Кролевецького району]] [[Сумська область|Сумської області]]. З дитячих років його тягнуло до малювання. Несподівано Євдокиму пощастило знайти маляра, в якого з дозволу батьків почав вчитися готувати фарби та фарбувати стіни. Згодом перейшов до одного кролевецького підрядника і почав працювати за оплату покрівельником та маляром. Чарівна природа батьківщини пробудила художнє обдарування у хлопця. Живописна річка Реть, широкі безмежні луки, що розіслалися по другий бік річки породили любов до прекрасного, бажання оспівати їх фарбами на полотні.
 
'''==У Києві''' ==
 
Мрія юнака здійснилася, коли Мінюра в 90-х роках їде до Києва і згодом стає учнем художнього училища.
Після закінчення училища Євдоким Петрович викладав малювання в гімназіях і училищах [[Маріуполь|Маріуполя]] та м. [[Ромни]]. З 1924 р. живе і викладає малювання в дитячих будинках, трудшколах, технікумах м. [[Харків|Харкова]]. У 30-х роках керує гуртком малювання при Харківському палаці піонерів. Стає першим вчителем відомого українського художника [[Хмельницький Олександр Анатолійович|Олександра Хмельницького]]. У післявоєнні роки Є.П. Мінюру запрошують викладати малюнок у Харківському машинобудівному інституті. Поряд з педагогічною роботою він періодично виступає на художніх виставках. Вперше показав свої твори у 1908–1909 рр. на виставці «Мир искусства», де експонувались роботи відомих українських та російських митців. В цей період життя його вабили пейзажні мотиви та картини старослов’янської історії.
 
'''==Період найбільшого прояву малювання'''==
 
У 1910 р. художник виставляє свої твори на виставці художників-киян, на Українськый художній виставці у 1911–1912 рр. Живописець багато мандрує по Херсонщині, відвідує рідне село («Млин р. Реті», 1914, «Вулиця в селі Ревутинці», 1913 р.). На персональній виставці 1916 р. у м. Маріуполі художник виставив понад сто творів. Ні війна, ні революція не поміняли творчого напрямку митця — пейзаж залишається провідним у його творчості.
Цікавість до історії породжують такі картинияк «Поклоніння волхвам», «Князь Олег», 1911 р., «Табір скіфів», 1933 р., «Купало», «Похід запорожців», 1952, «Під Корсунем 16 травня 1648 р.» та інші.
 
'''==Смерть художника''' ==
 
Незважаючи на похилий вік, Є. П. Мінюра сповнений нових творчих задумів, бажання завершити картини, над ескізами яких він працює, будучи активним членом Харківського Обласного товариства художників.
99 548

редагувань