Відмінності між версіями «Острог (фортифікація)»

уточнення
(доповнення)
(уточнення)
 
== Історія ==
Спочатку за часів [[Київська Русь|Київської Русі]] острогом називалася сама «стругана» огорожа з гострих кілків і тину, що влаштовувалася під час облоги ворожих міст на території Київської Русі<ref>{{СУМ-11|Острог}}</ref>. Остроги грали роль передусім опорного пункту для перебування невеликого військового підрозділу, в обов'язки якого входило здійснення дозору та розвідки, а інколи і рейдів по тилах супротивника.
 
Починаючи з XIII століття, острог складався з дерев'яного тинучастоколу (ряду кілків) і так званих [[Тераса (архітектура)|терас]], тобто рублених [[Зруб (архітектура)|вінців]]. Огорожа острогу що складалася з колод, що містилисярозміщалися на плоскій місцевості або на вершині невеликого земляного валу і була оточена з зовнішнього боку ровом. Острог найчастіше мав чотирикутну форму. По кутах чотирикутника розміщувалися башти. Для нагляду за навколишньою місцевістю використовувалися вежі. Висота тинучастоколу&nbsp;— 4-6 метрів (2-3 [[Сажень|сажнів]]). У XVII столітті остроги могли складатися з 12 сторожових веж, які були з'єднані частоколом. Розмір острогів того часу досягав в плані 900 на 200 сажнів (1800 на 400 метрів)<ref>[http://www.staraya-mayna.ru/istorija/ История Старой Майны]</ref>. Усередині острогу розташовувалися хати, за стіною&nbsp;— слобода. Управлявся острог наказним воєводою.
 
Острогами звуться часто маленькі остроги з гарнізонами в кілька десятків осіб<ref>[https://dic.academic.ru/dic.nsf/ushakov/907258 Толковый словарь Ушакова: Острожек]</ref>. Острогами або острожку в літописах називалися також [[Гуляйгуляй-город|рухливі містечка]]и або [[Облогова вежа|рухомі вежі]] з воїнами, які використовувалися для облоги і штурму міст. З них стрільці очищали шлях до міста для війська, що просувалося услід за острожком. Іноді «острогом» називався і весь укріплений воєнний стан. У XVIII—XIX століттях словом «острог» називали в'язницю, обнесену стіною.
 
== Див. також ==