Система типізації: відмінності між версіями

Статична типізація - — механізм, що дозволяє на етапі написання програми визначити через тип об'єкта програми множину припустимих значень та множину операцій над об'єктом так, що порушення вимог типізації буде призводити до попередження або помилки на етапі трансляції програми, а не на етапі її виконання. Тип об'єкта, встановлений при написанні програми, не може бути змінений на етапі виконання програми, але значення, яке містить об'єкт, може бути перетворене (приведене) до іншого типу.