Слов'яноруська мова: відмінності між версіями

Мітки: Редагування з мобільного пристрою Редагування з мобільної програмки Редагування з додатка Android
Від [[Староукраїнська мова|староукраїнської книжної літературної мови]] слов'яноруська мова різниться з лексично-словотвірного й стилістичного, погляду (латинізми, полонізми, калькові словоскладання, перевага гіпотактичної і періодичної будови речень, фігуративно-перифрастичний стиль типу «плетенія словесного»). Слов'яноруську мову нормували граматики «[[Аделфотес|Адельфотес]]» (1591), в її словниковому перекладі грецького тексту), [[Зизаній Лаврентій|Лаврентія Зизанія]] (1596), [[Смотрицький Мелетій|Мелетія Смотрицького]] (1619), разом з її скороченою переробкою, може, [[Пузина Атанасій|Атанасія Пузини]], виданою 1638 у Крем'янці; лексичну кодифікацію подавали «[[Лексис|Лексис…]]» Л. Зизанія (1596), «[[Лексикон словенороський|Лексикон славеноросский…]]» [[Беринда Памво|Памва Беринди]] (1627 і 1653); рукописні «[[Синоніма Славеноросская|Синоніма славеноросская]]» й версії латино-слов'янського (1642 і пізніші копії) та словено-латинського словника [[Єпіфаній (Славинецький)|Є. Славинецького]] і [[Корецький-Сатановський Арсеній|А. Корецького-Сатановського]]; дрібніші друковані словено-польські словнички (Супрасль, 1722; Почаїв, 1751, 1756, 1804; Й. Левицького, 1830).
 
Слов'яноруська мова оминала чіткіших [[Українська мова|українських]] (як і [[Білоруська мова|білоруських]]) рис у фонетиці (ікання[[ікавізм]]), зберігала етимологічні написання з ''ы'', ''ъ'', не позначала секундарного подвоєння приголосних, впроваджувала стверділе ''ц'' в суфіксах, залишала церковно-слов'я́нської відміни і їх закінчення в деклінації й кон'юґації (добрыя земля — доброї землі); значення зниклих часових форм (аорист, імпепфект), як і штучно створених за грецькою граматикою способів (оптатив, кон'юнктив) та словотвірних засобів (-телный '-abilis, -andus', хліботворец — пекар) переношено з грецької та латинської мов. Система сполучників, широке застосування активних дієприкметників, як і абсолютного дативу, перебрано з церковно-слов'янської синтакси (в орієнтації на мову [[Острозька Біблія|Острозької Біблії]] і літургічних книг). У лексиці — біблізми, грецизми й латинізми (до [[18 століття|18 ст.]] і полонізми) класицистичного характеру, з оминанням народних діалектних виразів. Такий синтетичний характер слов'яноруської мови був причиною її строкатості у окремих авторів, залежно від начитаності й тематики. На ділову мову впливала зокрема [[синтакса]] слов'яноруської мови.
 
== Література ==
105

редагувань