Карате: відмінності між версіями

362 байти додано ,  1 рік тому
Вплив карате на корейські бойові мистецтва не викликає сумнівів. Оскільки Корея наприкінці XIX та першій половині XX століть знаходилась під [[Окупація Кореї Японією|окупацією]] на той час імпералістичної Японії, багато хто з корейців їздив на навчання та роботу до Японії<ref>{{cite web|url=http://www.japanfocus.org/products/details/2220|title=Legal Categories, Demographic Change and Japan’s Korean Residents in the Long Twentieth Century|accessdate=2008-04-06|last=Nozaki|first=Yoshiko|coauthors=Inokuchi, Hiromitsu; Kim, Tae-young|deadurl=yes|archiveurl=https://web.archive.org/web/20070125052048/http://www.japanfocus.org/products/details/2220|archivedate=2007-01-25}} {{ref-en}}</ref>, де знайомилися з карате. Однак варто зауважити, що і на території Японії, і на території Кореї заняття бойовими мистецтвами довгий час були нелегальними або напівлегальними, а у Кореї існували й власні традиції, найбільш виражені з яких це акцент на великій кількості ударів ногами, жорсткість рухів та стрибкова техніка. Після легалізації тренувать з карате та до [[Капітуляція Японії|Капітуляції Японії]] у [[Друга світова війна|Другій Світовій війні]] корейські школи працювали під назвами Тансудо та Консудо. Після відновлення незалежності, школи бойових мистецтв Кореї, на чолі яких стояли майстри, що навчались у Китаї та Японії, розпочали процесс об'єднання усіх існуючих стилей в один.
 
Майстер карате [[Чой Хон Хі|Чхве Хонг Хі]] ({{lang-ko|최홍희; 崔泓熙}}, 1918–2002)&nbsp;— визначна особистість в історії [[тхеквондо]]&nbsp;— навчався [[сьотокан]] у [[Фунакосі Ґітін]]а. Тому на початковому етапі запозичив у нього методологію та елементи формальних комплексів, а також систему [[Тхеквондо#Ступені та кольори поясів|кольорових поясів]]. Також варто відзначити, що символ тхеквондо, сосна, було обрано саме на честь Фунакосі (''Сьото у перекладі з японської "сосна"''). СучанеСучасне тхеквондо, після понад 70 років самостійного розвитку, суттєво відрізняється від будь-якого стилю карате.
 
==== Карате у Радянському Союзі ====
 
Карате з'явилося у [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|СРСР]] в середині 60-х років під час [[Хрущов Микита Сергійович|хрущовської]] політики «потепління» (покращення міжнародних відносин). Тоді перші клуби з карате з'явилися у Вищих навчальних закладах Москви, Києва, Харкова та інших великих міст, куди приїзджали іноземні студенти з Азії. Однак у 1973&nbsp;р. уряд заборонив карате разом з іншими іноземними бойовими мистецтвами та ухвалив лише радянське бойове мистецтво [[самбо]]. Школи карате почали переховуватися, утратили всі міжнародні контакти, почали неконтрольовано розвиватися та спотворюватися.<ref>{{Fact|date=SeptemberCite 2007}} У грудні 1978&nbsp;р. за неможливістю притлумлення таких неконтрольованих груп, Спорткомітет Радянського Союзу заснував Федерацію карате СРСР. Це була ексклюзивна, контрольована державою організація з правилами та методами, умисне несумісними з федераціями карате за кордоном.{{Factweb|datetitle=September 2007}} 17 Травня 1984&nbsp;р.«Осторожно, радянська федерація карате була скасована і карате знову стало незаконним. УКак 1988&nbsp;р.в практикаСССР каратезапрещали зновуяпонское законнобоевое відновилася, хоча й під жорстким контролем уряду. Незалежні школи карате відновили своє функціонування лишень після [[Союз Радянських Соціалістичних Республік#Розпуск СРСР|розпуску СРСР]] у 1991-1992&nbsp;рр. Після цього були сформовані національні федерації та почали проводитися національні турніри з оригінальних стилів карате.<ref>{{cite webискусство|url=httphttps://karate-shotokanspb.netaif.ru/phpsport/his.php136280|titlewebsite=История каратэ шотоканspb.aif.ru|accessdatedate=20082013-04-0626|lastaccessdate=Щербаков2020-08-31|first=ВладимирЕвгений|archiveurllast=https://www.webcitation.org/6Hf6qJKdY?url=http://karate-shotokan.net/php/his.phpКолесников|archivedatepublisher=2013-06-26|deadurllanguage=yes}} {{ref-ruРосійська}}</ref>. У листопаді-грудні 1978&nbsp;року Спорткомітет Радянського Союзу заснував Федерацію карате СРСР.
 
Восени 1981 року Верховною Радою Української РСР було видано декілька наказів про карате, серед яких був наказ «Про адміністративну відповідальність за порушення правил навчання карате» і внесення до статті 219 КК [[Російська Радянська Федеративна Соціалістична Республіка|РРФСР]] «Незаконне зберігання зброї» пункту 1 — «Незаконне навчання карате»<ref>{{Cite web|title=Почему в СССР в 1981 году запретили каратэ|url=https://russian7.ru/post/pochemu-v-sssr-v-1981-godu-zapretili-karatye/|website=russian7.ru|accessdate=2020-08-31|language=ru-RU}}</ref>.
 
17 Травня 1984&nbsp;р. реєстрація радянської федерації карате була скасована і воно знову стало незаконним.
 
У 1988&nbsp;р. практика карате знову законно відновилася, хоча й під жорстким контролем уряду. Незалежні школи карате відновили своє функціонування лишень після [[Союз Радянських Соціалістичних Республік#Розпуск СРСР|розпуску СРСР]] у 1991-1992&nbsp;рр. Після цього були сформовані національні федерації та почали проводитися національні турніри з оригінальних стилів карате.<ref>{{cite web|url=http://karate-shotokan.net/php/his.php|title=История каратэ шотокан|accessdate=2008-04-06|last=Щербаков|first=Владимир|archiveurl=https://www.webcitation.org/6Hf6qJKdY?url=http://karate-shotokan.net/php/his.php|archivedate=2013-06-26|deadurl=yes}} {{ref-ru}}</ref>
 
==== Сполучені Штати Америки ====
670

редагувань