Францішек Ксаверій Браницький: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
м додано Категорія:Генерали артилерії литовської за допомогою HotCat |
мНемає опису редагування Мітка: редагування коду 2017 |
||
Рядок 54:
Коли статок вичерпався, хотів їхати до [[Париж]]у і знову шукати щастя при французькому дворі, але герцогові Карлу вдалося виклопотати для нього місце при посольстві в [[Санкт-Петербург|Петербурзі]], де в той час польським послом був [[Станіслав Август Понятовський|Станіслав Понятовський]], майбутній польський король. З того часу Браницький, завдяки сильному заступництву [[Станіслав Август Понятовський|Понятовського]], став швидко підвищуватися на посадах: 18 лютого [[1757]] р. був призначений [[полковник]]ом, а в [[1762]] році — [[генерал-ад'ютант]]ом короля. За цей час встиг здобути прихильність російської великої княгині [[Катерина II (імператриця Росії)|Єкатєріни Алєксєєвни]], що згодом мало сильний вплив на всю його долю.
У [[1764]] році [[Станіслав Август Понятовський]], завдяки заступництву російського двору, був обраний польським королем, на Ф. К. Браніцького посипалися нагороди та відзнаки: 6 грудня [[1764]] р. отримав звання першого королівського [[генерал-ад'ютант]]а, наступного дня був призначений генерал-лейтенантом коронних військ; 21 грудня — [[підстолій|підстолієм]] королівства, 28 отримав багате староство [[Перемишль|Перемиське]]; під час коронаційного сейму отримав високе звання [[Генерал артилерії литовської|генерала литовської артилерії]], в лютому [[1765]] року був відправлений до [[Берлін]]а з повідомленням про коронацію [[Станіслав Август Понятовський|Станіслава-Августа]]. В травні того року був нагороджений [[Орден Святого Станіслава|орденом св. Станіслава]], в грудні — [[Орден Білого Орла|Білого Орла]], в травні [[1766]] р. — призначений ловчим коронним.
Ревно служив королю, підтримував його у розриві з [[Чарторийський Адам|Адамом Чарторийським]] і намагався протидіяти тій партії, яка намагалася скинути його. В цей же час він явно почав схилятися на бік Росії і, беручи участь у сеймі [[1767]]-[[1768|68]] р. Був членом делегації, що затвердила 19 листопада [[1767]] року договір з Росією про права дисидентів.
| |||