Микола Нагорянський: відмінності між версіями

'''Микола Нагорянський''' (прізвище також '''Нагірянський'''; [[12 лютого]] [[1879]], [[Бучач]] — [[19 листопада]] [[1943]], [[Варшава]]) — український греко-католицький священник, [[доктор богослов'я]], член львівської митрополичої консисторії, капелан в австрійській армії та війську польському, прокуратор при [[Апостольська нунціатура|апостольській нунціатурі]] і міністерстві віроісповідань у Варшаві.

Народився 12 лютого 1879 року в м. Бучач на Тернопіллі. Навчався в Станіславівській[[Станиславівська державна гімназія|Станиславівській гімназії]]. Восени 1900 року вступив до [[Львівська духовна семінарія Святого Духа|Львівської духовної семінарії]] і розпочав навчання на Богословському факультеті [[Львівський національний університет імені Івана Франка|Львівського університету]]. Наступного року у зв'язку із [[Сецесія українських студентів Львівського університету|сецесією українських студентів Львівського університету]] перейшов на богословський факультет [[Віденський університет|Віденського університету]] (там закінчив 2-й рік богослов'я<ref>''[[Блажейовський Дмитро|Dmytro Blažejovskyj]].'' Byzantine Kyivan rite students in Pontifical Colleges, and Seminaries, Universities and Institutes of Central and Western Europe (1576—1983), AOSBM, Sectio I.&nbsp;— Vol. 43.&nbsp;— Rome 1984.&nbsp;— P. 277. {{ref-en}}</ref>). У 1902 році повернувся до Львова і в 1904 році завершив богословські студії. Після семінарії направлений на подальше навчання до Відня в інститут [[Авґустинеум]], звідки після року перевівся до [[Інсбруцький університет|Інсбрука]] (прибув 4 жовтня 1905, завершив 10 липня 1907)<ref>''[[Блажейовський Дмитро|Dmytro Blažejovskyj]].'' Byzantine Kyivan rite students in Pontifical Colleges, and Seminaries, Universities and Institutes of Central and Western Europe (1576—1983), AOSBM, Sectio I.&nbsp;— Vol. 43.&nbsp;— Rome 1984.&nbsp;— P. 98. {{ref-en}}</ref>. У 1907 році був висвячений на священника. 8 лютого 1908 року захистив у Відні докторську дисертацію з богослов'я ''«Die Apollonius Lehre im Zusammenhange mit Häresien des 3 und 4 Jahrhundertes und ihre Bedeutung in der christlichen Kirchengeschichte»''<ref>''[[Блажейовський Дмитро|Dmytro Blažejovskyj]].'' Byzantine Kyivan rite students in Pontifical Colleges, and Seminaries, Universities and Institutes of Central and Western Europe (1576—1983), AOSBM, Sectio I.&nbsp;— Vol. 43.&nbsp;— Rome 1984.&nbsp;— P. 315. {{ref-en}}</ref>.

Після закінчення вищих студій працював шкільним катехитом у [[Підгайці|Підгайцях]] (1908—1909)<ref>{{Блажейовський-Львів|2|318|Nahorjans'kyj Mykola}}</ref>. Призначений капеланом у австрійському війську спочатку у Львові (1910), потім у Станіславові[[Івано-Франківськ|Станиславові]] (1911—1912), згодом став референтом справ греко-католицького духовенства в курії австрійського військового вікаріяту. УЗ польскому1920 військуроку виконував обов'язки капелана в ранзі декана і в званні підполковника в польскому війську. У Варшаві був прокуратором при [[Апостольська нунціатура|апостольській нунціатурі]] і міністерстві віровизнань (перед 1924). 13 січня 1934 року [[Папа Римський|Папа]] [[Пій XI|Пій ХІ]] номінував о. Нагорянського [[Апостольська адміністрація Лемківщини|апостольським адміністратором Лемківщини]], але той відмовився, посилаючись на немолодий вік і поганий стан здоров'я. 31 березня 1934 року вийшов на пенсію. За заслуги Папа нагородив його [[Хрест «За заслуги перед Церквою і Папою»|хрестом «Pro Ecclesia et Pontifice»]] і надав йому почесний титул папського шамбеляна.