Похідні групи ОУН: відмінності між версіями

На окуповані німецькими військами території відправляв свої похідні групи також і [[Уряд Української Народної Республіки в екзилі|Державний Центр УНР в екзилі]]. Члени цих похідних груп прибували на схід України у ролі перекладачів та іншого допоміжного персоналу при німецьких військових частинах. Так, полковник М. Садовський з середовища УНР в листі від 23 жовтня 1941 р. до генерала В. Петріва пише: "Вже багато наших людей, старшин і цивільних, відправили ми на звільнені наші землі. Старшини займають там головним чином становища комендантів поліції. Навіть генерал Омелянович-Павленко (молодший) на Вінницьку округу є таким комендантом. Частина наших старшин є при німецькому війську в ролях перекладачів". <ref>ЦДАГО України, ф. 269. - Особисті документи генерал-хорунжого Армії УНР В. Петріва.</ref> Згодом І. Омелянович-Павленко сформував на Поділлі 109-й поліцейський батальйон, який подібно до інших українських поліцейських батальйонів (115-й, 201-й тощо) у 1942 р. був перекинутий німцями до Білорусії для боротьби з партизанами. <ref>Анатолій Кентій. Збройний чин українських націоналістів. Том 1: 1920-1942.</ref>