Гуць Михайло Васильович: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
DoctorMova (обговорення | внесок)
м оновлення даних
DoctorMova (обговорення | внесок)
→‎Наукова діяльність: оформлення, вікіфікація, доповнення, зовнішні посилання
Рядок 50:
== Наукова діяльність ==
 
Упорядкував антологiю «Сербохорватськi народнi пiснi» (1970), збірник «Народнi пiснi з-над Днiстра» в записах [[Ярошинська Євгенія Іванівна|Євгенії Ярошинської]] (1972, також є автором вступної статті й приміток).
 
СпівукладачСпівупорядник альбому «Леся Українка. Життя і творчість у документах, фотографіях, ілюстраціях» (1979; 1986; вступна стаття [[Гончар Олесь Терентійович|Олеся Гончара]]),; посібників «Українська мова у професійному спілкуванні» (2004) та «Українська мова в діловому спілкуванні» (2005); хрестоматії «Сузір'я українських талантів (1871 року народження)» (у 2-х т., 3-х кн., 2012; усі — Київ).
 
Досліджував творчість класиків української літератури, культурних діячів сучасности, зокрема [[Кирдан Борис Петрович|Бориса Кирдана]], В. Скрипки, [[Погребенник Федір Петрович|Федора Погребенника]], [[Ященко Леопольд Іванович|Леопольда Ященка]].
Рядок 58:
Був одним із організаторів (у 1994—1998 роках, разом із професором [[Мамалига Анастасія Іванівна|А.І.Мамалигою]], професором [[Ющук Іван Пилипович|І.П.Ющуком]] та доцентом [[Пазяк Ольга Михайлівна|О.М. Пазяк]]) перших щорічних [[Мова. Суспільство. Журналістика (конференція)|науково-практичних конференцій із питань функціонування й розвитку української мови]] на базі [[Інститут журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка|Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка]]<ref>Гуць М. Українська мова і світ // Народна армія. 1997. 15 квітня.</ref><ref>Гуць М. Українська мова на порозі третього тисячоліття // Дивослово. 1999. № 2.</ref>.
 
=== Основні наукові праці: ===
 
'''Монографії:'''
* СербохорватськаСербо-хорватська народна пісня на Україні. Київ, 19661968. 206 с.
* Тарас Шевченко в науковому і мистецькому вимірах. Київ, 2015. 131 с.
 
'''Статті:'''
* Маловідомі переспіви і переклади сербських народних пісень українською мовою (окремий відбиток з «"Міжслов'янських літературних взаємин»"). Київ, 1963. С. 162-195.<ref>[http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?Z21ID=&I21DBN=EC&P21DBN=EC&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=fullwebr&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=A=&S21COLORTERMS=1&S21STR=%D0%93%D1%83%D1%86%D1%8C%20%D0%9C$ Електронний каталог НБУВ]</ref>
* Лисенко і пісенна культура народів Югославії // Микола Лисенко – борець за народність і реалізм у мистецтві. Київ, 1965.
* Сербохорватська народна пісня на Україні. Київ, 1966.
* Вук Караджич і українська фольклористика // Вуков зборник. Београд, 1966.
* Визвольні ідеї в сербсько-хорватському епосі // Визв.Визвольний рух слов’янслов'ян у нар.народній пісен.пісенній творчості XVII–XIX ст. К.Київ, 1971.
* Сербский народный эпос в украинских переводах // Преводна књижевност: Зборник радова ХХІІІ–ХХVІ београдских преводилачких сусрета 1997–2001. Београд, 2002.
* Сузір'я українських талантів 1871 року народження та Іван Франко. Київ, 2016 (Електронний документ)<ref>[http://labs.journ.knu.ua/mova/za-materialamy-konferentsiji-malovidomi-storinky-zhyttjepysu-ivana-franka-do-yuvileyu-kamenyara/ За матеріалами конференції. Маловідомі сторінки життєпису Івана Франка (До ювілею Каменяра)]</ref>.
 
== Літературна і музична творчість ==