Гуць Михайло Васильович: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
шаблон |
оформлення, доповнення, оновлення даних, джерела, зовнішні посилання, уточнення |
||
Рядок 4:
}}
'''Гуць Михайло Васильович''' (11.06.1930, с. Янiвка Долинського повіту Станіславського воєводства, нині Iванiвка Рожнятiвського району Iвано-Франківської области — 08.2020, [[Київ]]) — український [[фольклорист]], [[славістика|славіст]], педагог і громадсько-культурний дiяч. Кандидат фiлологічних наук ([[1970]]), професор ([[1998]]). Член [[НСЖУ]] ([[1982]]).
== Життєпис ==
Рядок 16:
У 1967–88 — редактор видавництва «Радянська школа». Паралельно займався науково-педагогічною діяльністю.
У 1993–98 — викладач української мови катедри українознавства Київського військового інституту управління і зв'язку
З 1998 — доцент, професор катедри слов'янської філології та загального мовознавства Міжнародного інституту лінгвістики і права (нині [[Київський міжнародний університет]]).
Був членом правління товариства "Україна — Сербія"<ref>[http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123456789/17990/15-Aidachich.pdf?sequence=1 Деян Айдачич (Сербія). Михайло ГУЦЬ (До 50-річчя наукової діяльності)]</ref>.▼
▲Був членом правління товариства "Україна — Сербія"<ref>[http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123456789/17990/15-Aidachich.pdf?sequence=1 Деян Айдачич (Сербія). Михайло ГУЦЬ (До 50-річчя наукової діяльності)]</ref>.
Автор українських перекладів сербських народних пісень: історичних, ліричних, календарно-обрядових (увійшли до антології «Сербсько-хорватські народні пісні»).▼
== Наукова діяльність ==
Рядок 30:
Досліджував творчість класиків української літератури, культурних діячів сучасности, зокрема [[Кирдан Борис Петрович|Бориса Кирдана]], В. Скрипки, [[Погребенник Федір Петрович|Федора Погребенника]], [[Ященко Леопольд Іванович|Леопольда Ященка]].
Був одним із засновників (у [[1994]] р., разом із професором [[Мамалига Анастасія Іванівна|А.І.Мамалигою]], професором [[Ющук Іван Пилипович|І.П.Ющуком]] та доцентом [[Пазяк Ольга Михайлівна|О.М. Пазяк]]) щорічної [[Мова. Суспільство. Журналістика (конференція)|науково-практичної конференції з проблем функціонування й розвитку української мови]] на базі [[Інститут журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка|Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка]].
== Основні праці ==▼
* Лисенко і пісенна культура народів Югославії // Микола Лисенко – борець за народність і реалізм у мистецтві. Київ, 1965.
Рядок 37 ⟶ 39:
* Визвольні ідеї в сербсько-хорватському епосі // Визв. рух слов’ян у нар. пісен. творчості XVII–XIX ст. К., 1971.
* Сербский народный эпос в украинских переводах // Преводна књижевност: Зборник радова ХХІІІ–ХХVІ београдских преводилачких сусрета 1997–2001. Београд, 2002.
== Літературна і музична творчість ==
Автор збірки поезій «Під зоряним небом України» (Київ, 2016)<ref>[http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?Z21ID=&I21DBN=EC&P21DBN=EC&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=fullwebr&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=A=&S21COLORTERMS=1&S21STR=%D0%93%D1%83%D1%86%D1%8C%20%D0%9C$ Михайло ГУЦЬ. «Під зоряним небом України» в Каталозі Національної бібліотеки України ім. В.І. Вернадського]</ref>.
▲
Був постійним учасником народного хору «[[Етнографічний хор «Гомін» (Київ)|Гомін]]» під орудою [[Ященко Леопольд Іванович|Леопольда Ященка]] від початку існування цього мистецького колективу (з [[1969]]).
== Джерела ==
* Пазяк Н. Ужинок народознавця на ниві україністики і славістики: До 70-річчя від дня народження Михайла Гуця //
* Сербський фольклор і література в українських перекладах та дослідженнях. 1837–2004 // Матеріали до бібліографії. Київ, 2005. С. 26.
* [http://esu.com.ua/search_articles.php?id=25056 Дем'ян Г. В. ГУЦЬ Михайло Васильович (в Енциклопедії сучасної України), оновлено 2006 року]
* [https://tyzhden.ua/Culture/236932 Михайло Гуць: «Сербські пісні косовського циклу припали мені до серця на все життя і ятрять його ще й до сьогодні» (Інтерв'ю тижневику «Український тиждень», №43(623) від 24 жовтня 2019 року]
== Примітки ==
| |||