Карадазький природний заповідник: відмінності між версіями

'''Карадазький природний заповідник''' — заповідник, розташований у південно-східній частині [[Кримський півострів|Кримського півострова]] на відстані біля 36 км на південний захід від міста [[Феодосія]] між [[Отузька долина|Отузькою]] (на південному заході) і [[Коктебельська долина|Коктебельською]] (на північному сході) долинами і між населеними пунктами [[Коктебель]], [[Щебетовка]], [[Курортне (Феодосійська міськрада)|Курортне]].

 

 

У 1997 р. заповіднику надано статус юридичної особи. З 2001 р. рослинно-тваринний комплекс Карадазького природного заповідника та фонд стародруків (XVII-XIX ст.) бібліотеки заповідника визнано національним надбанням України. Заповідник входить до переліку територій, що є важливими для збереження різноманітності птахів. З 2004 р. „Аквально-скельний комплекс Карадагу” занесений до Рамсарського переліку водно-болотних угідь міжнародного значення. Заповідник є однією з територій найвищої пріоритетності для збереження біорозмаїття в Криму. Значення заповідника в збереженні флори (близько 3000 видів) і фауни (близько 5000 видів) величезне, адже на Карадазі можна зустріти половину кримських видів флори і фауни, які внесено до Червоної книги України, серед яких – релікти дольодовикової природи. У заповіднику 859 видів водоростей, 313 – лишайників, 76 – мохів, 380 – грибів. З 1175 видів вищих судинних рослин заповідника (46% кримської флори) велика кількість ендемічних рослин (52, з яких 24 включено до різних охоронних переліків) і рідкісних та зникаючих рослин (118). Серед них є карадазькі ендеміки – еремур Юнге, глід Пояркової тощо. 29 видів карадазької флори внесено до Європейського Червоного, 19 – до Міжнародного Червоного списка.

 

У 1966 р. у заповіднику було створено дельфінарій як експериментальну базу для наукових робіт з морськими ссавцями. У 2004 році відкрито музей природи Карадагу.

 

== Посилання ==