Татарська архітектура: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Albedo (обговорення | внесок)
мНемає опису редагування
Albedo (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
Рядок 1:
[[Файл:Азимовская_мечеть_02.jpg|праворуч|міні|289x289пкс|Вікно Азимовської мечеті - приклад поєднання татарського зодчества і еклектики]]
'''Тата́рська архітекту́ра''' — особливістьриси архітектури [[Татари|татар]], що сформувалася під впливом осілого і кочового способу життя в давні часи, розвиваючись в епохи [[Золота Орда|Золотої Орди]], [[Татарські ханства|Татарських ханств]] і під пануванням [[Російська імперія|Російської імперії]]. Архітектура була сформована в сучасному вигляді протягом довгих століть і залежала від культури, естетики і релігії населення, тому являє собою унікальне поєднання [[Ісламська архітектура|східного]], [[Архітектура Росії|російського]], булгарського, золотоординського зодчества, європейських стилів, які панували у Росії в той чи інший час, що особливо чітко відображено на татарських [[Мечеть|мечетях]].<ref name="madaniat">[http://madaniat.ru/zodchestvo-i-arxitektura-tatarstana Зодчество и архитектура Татарстана]</ref> (див. [[Мечеть з мінаретом на даху]])
 
== Історія ==
Рядок 12:
[[Файл:Болгар_городище_008.JPG|міні|Фундамент будівлі булгарського городища, видно багаторівневу підлогу з великими заглибленнями]]
Оскільки дерев'яні будівлі не можуть довго існувати, до наших днів жодної подібної мечеті не збереглося, але є припущення, що мечеті зводилися з рисамиі дерев'яного булгарського зодчества. Взоруючи іслам, булгарське зодчество наслідувало іранську, арабську і середньоазійські архітектуру. Найпершу відому мечеть було побудовано в Булгарі в 737 році.
У період з X до початку XIII століття починають все сильніше зміцнюватися ісламські норми, що впливають на зодчество, будівництво мечетей: зображення живності орнаментизувались, як в арабському мистецтві, а інші зображення замінювалися написами. Архітектура даної держави відрізнялася масштабністю, розмахом і сміливими інженерними рішеннями, які були втрачені в період монгольського панування. Відомо, що в містах серед великих будівель особливо виділялися мечеті та громадські лазні. Існували архаїчні юртоподібні споруди. Однак не відомо остаточно, як здійснювалося планування міст<ref name="muslims-volga">[http://www.muslims-volga.ru/?id=466 «Тозу Исадэ» Татарская Архитектура междуречья волги и Оки]</ref>. Мечеті поділялись на 3 основні типи: сільська/квартальна мечеть з глинобитними і дерев'яними стінами і мінаретом, а також «п'ятнична мечеть», як правило розташована на центральних площах міст і столична мечеть «джамі».
 
Давній булгарський житловий будинок X століття являв собою зруб або глинобитну споруду, всередині будівлі знаходилася глинобитна піч. Поруч з піччю були 2 ями-зерносховища. Будівлі мали плоску покрівлю. Було встановлено, що багаті люди того часу дозволяли собі будувати цегляні будівлі, і прибудовувати до них нові частини.
Рядок 23:
Здебільшого, міста виникали на порожньому місці, після будівництва знаттю великих садиб, які спричинили будівництво жител торговців, ремісників, а так само простолюдинів-клієнтів . У будівництві простежується чітке планування міст з центром посередині і прямими "проспектами" в бік торговельних шляхів, прокладкою ариків і будівництвом великої кількості лазень, мечетей, медресе, караван-сараїв. Для архітектури золотоординських міст був притаманний сильний вплив [[Візантійська архітектура|малоазійських]] (пізніше [[Османська архітектура|османських]]) архітектурних технік. В архітектурі фортифікаційних споруд з'являється помітний вплив Генуї та Венеції на заході ([[Аккерманська фортеця]], фортеця Янгишехір тощо), а також Середньої Азії на сході. Багато міст, як в [[Волга|Нижньому Поволжі]] і [[Північне Причорномор'я|Причорноморських степах]], були збудовані в області, яка не мала до цього міської культури, і не обмежувались місцевими архітектурними традиціями. В силу цього, міста отримали можливість розвиватися вшир. Особливо цьому сприяла відсутність оборонних стін, як через відсутність зовнішньої загрози, так і в цілях подолання регіонального або феодального сепаратизму.
 
Відмітними особливостями золотоординських міст є велика ширинаширочінь вулиць, наявність зрошувальних каналів, каналізації, підпільногодолівкове опалення в будівляхбудівель, а також садибне планування міст.
[[Файл:Аккерманская_крепость_остатки_минарета.JPG|ліворуч|міні|220x220пкс|Залишки мінарету мечеті в одному з внутрішніх дворів Аккерманської фортеці]]
До часу Золотої Орди відноситься ісламізація населення Поволжя, Північного Кавказу і Криму. У містах починається активне спорудження мечетей і медресе (зі збережених донині можна відзначити [[Мечеть хана Узбека]] в Криму, споруди р. [[Болгар|Болгара]] в Татарстані та інші.) .
Рядок 32:
 
Спільний культурний простір держави дозволив швидко поширюватися архітектурним стилям, що призвело до зміни і об'єднання стилів міст [[Золота Орда|Золотої Орди]].
Матеріал будівництва варіювався від місця будівництва і відновлення, застосовувався місцевий матерял: де був камінь, будівництво велося з каменю (особливо будівель громадських установ), в областях з переважанням лісу - будівництво велося з використанням великої кількості дерева, в областях, бідних як каменем, так і деревом, будівництво велося з глиняної цегли — фундамент виконувався з обпаленої цегли, а решта частини стін з саманної.
 
Розвиток переривається [[Велика зам'ятня|великою зам’ятнею]] через виборний характер монархії, поєднаною з появою декількох груп, які намагалися збільшити свій вплив і вплинути на обрання хана (міська аристократія, степові вожді, представники бічних ліній Джучидів) Особливо згубною виявилася війна Золотої Орди з [[Тимур|Тамерланом]], який знищив більше третини всіх міст і поселень, багато майстрів було взято в рабство для будівництва Самарканда. Крім воєн, особливу роль в падінні держави зіграла [[Чорна смерть]] (чума), яка занапастила чимало у 14 столітті. Період Золотої Орди закінчується громадянською війною, розпадом держав на татарські ханства і відпаданням васальних держав (Русі, держави Орда Еджена тощо)<ref name="autogenerated2">Исхаков Д. М. Тюрко-татарские государства XV—XVI вв. — Казань: Институт истории им. Ш. Марджани АН РТ, 2004.</ref>.
[[Файл:Majar_mausoleum1.jpg|праворуч|міні|220x220пкс|Руїни мавзолею міста Маджар у 1793 році (рисунок П. С. Палласа)]]
Рядок 50 ⟶ 51:
Кам'яні палаци зводилися за подобою татарського житла: мали два поверхи, з двох двоповерхових зрубів, які об'єднували сіни, на дахах палаців красувалися башточки-бельведери,<ref name="Ханский дворец">[http://www.tatworld.ru/article.shtml?article=82&section=0&heading=0 Ханский дворец]</ref> а стіни будівлі облицьовували [[Кахлі|кахлями]]. В Казанському ханстві було повернуто традицію зведення дерев'яних мечетей з високими і вузькими мінаретами, які виходять з центру двосхилого даху. Зведення дерев'яних мечетей виходить на новий рівень під час дії закону, що забороняє зводити кам'яні мечеті у XVIII столітті.
 
У період К[[Казанське ханство|азанськогоКазанського ханства]] зводиться монументальна архітектура з довгими балконами, що спираються на колони<ref name="tatarkitap">[http://tatarkitap.ru/istoriya/iskusstvo-kazanskogo-hanstva.aspx Искусство Казанского ханства]</ref>. Серед архітектури Казані переважали дерев'яні споруди, кам'яні палаци і мечеті з високими мінаретами, в яких ховали казанських ханів, а їх усипальниці були розкішно оздоблені камінням і перлами.<ref name="tataroved">[http://www.tataroved.ru/obrazovanie/textbooks/1/r6/ РАЗДЕЛ VI. КАЗАНСКОЕ ХАНСТВО]</ref> Мечеті і палаци згадуються в листах також і за межами Казані. Для казанського і булгарського зодчества була властива контрастна ярусність і різка ступінчастість будівель. В цілому залишилося дуже мало відомостей про архітектуру ханського періоду, оскільки майже всі наземні будівлі було зруйновано.<ref name="spsl">[http://www.spsl.nsc.ru/history/descr/kazan.htm КАЗАНСКОЕ ХАНСТВО]</ref> В Казані до взяття її росіянами існувала восьмимінаретна мечеть, яка могла стати прообразом для московського храму [[Собор Василія Блаженного|Василя Блаженного]] на Червоній площі в Москві, як символ перемоги християнства над ісламом. А 9-й центральний купол колись було знято з тієї самої мечеті, інші куполи також привезли на 12 підводах, однак питання щодо куполів і прообразу залишається досі спірним.
 
=== У складі Російської імперії ===