Мовне запозичення: відмінності між версіями

На відміну від таких повністю засвоєних запозичень, так звані ''іноземні слова'' (етранжизми) зберігають сліди свого іншомовного походження у вигляді звукових, [[орфографія|орфографічних]], [[граматика|граматичних]] та [[семантика|семантичних]] особливостей. Іноземні слова зазвичай відносятьсяналежать до спеціальних галузей знань або виробництва (наприклад, ''[[ентомологія]]'' — наука про комах). Іноді вони позначають властиві чужим народам чи країнам поняття (''[[етнографізм (мовознавство)|етнографізми]], регіоналізми, [[екзотизми]]'') — наприклад, ''[[камамбер]]'' — сорт французького сиру. Такі слова тлумачаться словниками іншомовних слів або включаються до звичайних тлумачних словників.

Оскільки запозичення є результатом тривалої історичної взаємодії мов та їхнього змішування, то запозичення займають значне місце у лексиці багатьох мов. Підсилена взаємодія мов при зростаючійзростальній ролі культурних та економічних зв'язків між народами та країнами, а також при [[глобалізація|глобалізації]], призводить до виникнення особливого шару запозичень, що іменуються ''інтернаціональними словами (інтернаціоналізмами)''. В [[українська мова|українській мові]] прикладами таких слів є ''комітет, проєкт, інфляція'' та інші. У європейських мовах основний фонд інтернаціоналізмів складають слова, запозичені з [[грецька мова|грецької]] та [[латинська мова|латинської мов]], на [[Близький Схід|Близькому]] та [[Середній Схід|Середньому Сході]] — слова з [[арабська мова|арабської]] та [[фарсі|перської]] мов, на [[Далекий Схід|Далекому Сході]] — слова з китайської мови. Інтернаціональні слова часто відносятьсяналежать до спеціальної термінології різних галузей знань, техніки та міжнародних відносин.

Канали запозичень можуть бути як усні (на слух), так і книжкові (письмові) (за літерами). При усному запозиченні слово зазнає більше змін, аніж при книжковому запозиченні. Якщо слово входить до мови іншого народу з одночасним запозиченням нового предмета чи поняття, то значення цього слова не міняється; але у випадку входження нового слова як [[синонім]]а до вже існуючогонаявного у мові слова, між цими синонімами відбувається розмежування значень та спостерігаються зсуви у первісній [[семантика|семантиці]]. Такі запозичення іноді називають ''проникненнями''.

'''Етимологічні дублети''' — це слова, що розвилися з одного кореня, але були запозичені при посередництві різних мов, або запозичені у різні часи з тієї самої мови. Етимологічні дублети мають неоднакове значення, вимову та написання. Наприклад, ''кристал'' і ''кришталь'' (з [[грецька мова|грецької]]). При запозиченні іззі спорідненої мови дублетами можуть стати власне слово і запозичене, наприклад, ''вузол'' (власне українське) та ''вензель'' (з [[польська мова|польської]]).