Київський замок: відмінності між версіями

 

== Історія ==

 

[[1416]] року замок вистояв під час [[Розорення Києва (1416)|спустошення Києва]] [[Золота Орда|золотоординцями]] під проводом еміра [[Едигей|Едигея]].

[[Файл:Замкова гора (Київ) 001.jpg|міні|Замкова гора (Київ) ]]

У [[1523]] [[воєвода київський]] [[Андрій Немирович]] в листі до короля Польщі, великого князя Литовського [[Сигізмунд I Старий|Сигізмунда I Старого]] писав про потребу ремонту його пошкоджених місць, відсутність пушкаря, пороху, малу кількість «служебних». Король доручив виправити становище, що не було вчасно виконано. Тому він на Раді 10 грудня 1524 року жорстко розкритикував зволікання. Повне відновлення замку, його забезпечення відбулось 1535 року. Артилерія замку 1535 року складалася з 4-х «гуфниць», 2-х «тарасниць», 12-ти «півтарасниць», 12-ти «серпентин», 59-ти гаківниць.<ref>''Aleksandrowicz Stanisław.'' Niemirowicz Andrzej h. Jastrzębiec (zm. 1541) // [[Polski Słownik Biograficzny]].&nbsp;— Wrocław&nbsp;— Warszawa&nbsp;— Kraków&nbsp;— Gdańsk: Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1977.&nbsp;— t. XXІІ/4, zeszyt 95.&nbsp;— S. 804–805. {{ref-pl}}</ref>

 

На коронному сеймі у Варшаві 15 жовтня 1592 київському воєводі князю К.&nbsp;В.&nbsp;Острозькому видали «свідоцтво» про те, що він попереджував урядників РП про занепад та руйнацію замку Києва.<ref>Сборникъ матеріаловъ для исторической топографіи Кіева и его окрестностей.&nbsp;— К. : типографія Е.&nbsp;Я.&nbsp;Федорова, 1874.&nbsp;— Отд. ІІІ. — С. 54.</ref> [[Еріх Лясота]] у 1594 році стверджував, що замок знаходиться високо на окремій горі, дуже просторий, дерев'яний, штукатурений вапном.<ref>Там само. — Отд. ІІ.&nbsp;— С. 18.</ref> За даними [[Рейнольд Гайденштайн|Рейнольда Гайденштайна]], замок майже повністю згнив у 1596 році.<ref>Там само.&nbsp;— С. 24</ref>