Етимологія: відмінності між версіями

{{лінгвістика}}

{{Не плутати|Ентомологія}}

 

Тобто у сучасній мовознавчій практиці цей термін має принаймні три значення:<ref name="Леміш"></ref> розділ мовознавства, що вивчає походження слів; походження (щодо словесного знаку) та встановлення;<ref name="Введенская">Введенская Л.&nbsp;А.&nbsp;Этимология: учебное пособие / Л.&nbsp;А.&nbsp;Введенская, Н.&nbsp;П.&nbsp;Колесников.&nbsp;— Ростов н/Д: Феникс, 2008.&nbsp;— с.338 (с.:8-9)</ref> науково-дослідну процедуру, спрямовану на розкриття походження слова, а також сам результат цієї процедури<ref>Трубачев О.&nbsp;Н.&nbsp;Рецензия на «Краткий этимологический словарь» (М., 1961) / О.&nbsp;Н.&nbsp;Трубачев // Вопросы языкознания.&nbsp;— 1961.&nbsp;— №&nbsp;5. (с.:407)</ref><ref name="Введенская"></ref>.

Термін виник у [[Давньогрецька філософія|давньогрецькій філософії]] (від грец. etymon&nbsp;— істина<ref name="Шпак">Шпак К. В. [http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/stling/2010_4/488_492.pdf Місце етимології у когнітивних процесах]{{Недоступне посилання|date=липень 2019 |bot=InternetArchiveBot }} // [http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/stling/ Studia Linguistica Збірник наукових праць]{{Недоступне посилання|date=липень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}.&nbsp;— [http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/stling/2010_4/index.htm 2010, Вип. 4]{{Недоступне посилання|date=липень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref> та logos&nbsp;— слово, вчення), а у науковий обіг його запровадили [[стоїки]]&nbsp;— представники філософської грецької школи (IV&nbsp;ст. до н.&nbsp;е.&nbsp;— II&nbsp;ст. н.&nbsp;е.)<ref>Семеог О.&nbsp;М.&nbsp;Вступ до слов'янської філології: Навчальний посібник / Олена Семеог.&nbsp;— Суми: Видавництво СумДПУ ім. А.&nbsp;С.&nbsp;Макаренка, 2010.&nbsp;— 190 с. Тираж: 300. (с.:27)</ref>.

 

 

Історія певних слів та дані споріднених мов наводяться у спеціальних [[етимологічний словник|етимологічних словниках]]. Звертання до етимологічних словників розширює й поглиблює знання в галузі [[Лінгвістика|лінгвістики]], у сфері [[Історія|історії]], [[Географія|географії]], [[Література|літератури]], [[Культура|культури]]. Лексикологія, наприклад, вивчає семантику слів, визначає первинність значень і встановлює послідовність їх розвитку. Розібратися в складних семантичних зміщеннях, які відбуваються в словах за історичного розвитку, без етимологічної інформації часто просто неможливо.

 

* порівняльно-історичний метод, основою якого є реконструкція (відтворення) звукових форм і значень, спільних для зіставних слів і [[Морфема|морфем]] як декількох мов (зовнішня), так і однієї мови (внутрішня реконструкція)<ref>Семенюченко О. В. [http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/Kis/2009_2/8.pdf Особливості етимологічного методу в герменевтиці]{{Недоступне посилання|date=липень 2019 |bot=InternetArchiveBot }} // [http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/Kis/ Культура і сучасність Альманах]{{Недоступне посилання|date=липень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}. (наукова періодика України)&nbsp;— [http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/Kis/2009_2/index.htm 2009, №&nbsp;2]{{Недоступне посилання|date=липень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref>.

* дослідження [[Семантична зміна|семантичних змін]].

 

 

== Література ==

 

== Посилання ==

* {{ЛЗЕ1|частина=Етимологія|сторінки=353-354}}

* {{ЕСКМ2017|частина =Етимологія |сторінки =190}}

{{Нормативний контроль}}

[[Категорія:Лексикологія]]