Хрещатик, 13-17: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
Немає опису редагування |
||
Рядок 17:
У вересні 1941 року середмістя [[Підрив Києва 1941 року|підірвали радянські диверсанти]]. Хрещатик до кінця 1940-х лежав у руїнах. Перед архітекторами поставили завдання забудувати найважливішу магістраль Києва. Її реконструкція розпочалась з будинків № 13 і 17, які звели за проєктом [[Власов Олександр Васильович|Олександра Власова]], [[Добровольський Анатолій Володимирович|Анатолія Добровольського]], [[Приймак Борис Іванович|Бориса Приймака]], [[Малиновський Олександр Іванович|Олександра Малиновського]]. 1953 року спорудили житлові будинки № 23 і 27 і будівлю Міністерства лісового господарства УРСР (№ 30), 1954 року — [[Вулиця Хрещатик, 25|будинок № 25]] і, нарешті,1958 року завершили [[Будівля головного поштамту (Київ)|головпоштампт]] (№ 22){{sfn|Проблема просторової композиції Хрещатика|1952|с=13}}{{sfn|Комплекс житлових будинків на Хрещатику, 13-17|2011|с=1857}}.
У будинку № 17 мешкав головний архітектор Києва [[Добровольський Анатолій Володимирович|Анатолій Добровольський]]. Про це нагадує бронзова меморіальна дошка, встановлена на колоні з боку
== Архітектура ==
Рядок 47:
=== Курдонер ===
Між будинками розпланований [[курдонер]]. Шестиповерхову конструкцію з арковим проїздом прибудували до [[Пасаж (Київ)|
== Галерея ==
Рядок 57:
<gallery caption="Декор" mode="packed" heights="200">
Хрещатик, 13 (2020-01-15).jpg|Комплекс будинків № 13/2 (зі шпилем) і 17
Хрещатик, 15 (20191006).jpg|Іспанський мотив. Курдонер перед входом з аркою до
Хрещатик, 15 (2020-01-15).jpg|Українське необароко. Горищні вікна будинку № 17 із бароковими фронтонами
</gallery>
|