Відмінності між версіями «Гезалех»

18 байтів вилучено ,  1 рік тому
нема опису редагування
 
| герб =
}}
 
'''Гезалех або Гезалек''' (''Gaisalaiks''; ? —[[513]]) — [[король]] [[Королівство вестготів|вестготів]] у [[507]]—[[511]] роках.
 
== Життєпис ==
Цим розвитком подій скористався остготський король [[Теодоріх Великий|Теодоріх I,]] що спочатку визнав Гезалеха. Остготи стали готувати похід проти останнього. Але ускладнення ситуації на північних кордонах держави остготів і грізна демонстрація візантійського флоту біля берегів Італії перешкодили Теодоріху вчасно виступити на допомогу своєму онуку Амаларіху.
 
У [[508]] році остготське військо під керівництвом Ібби рушило до Провансу і зняло облогу з Арля. Слідом за тим Ібба повів війська на Нарбонну, яку було відбито у ворогів у [[509]] році. Ймовірно, тоді ж була знята облога з [[Каркассон]]а, в якому, швидше за все, сховався Амаларіх. Йордан розповідає, що в боях з Іббой полягло понад 30 тисяч франків. Після того як ще одне військо остготів напало на Королівство бургундів, було укладено мир у 50 році. Його умови передбачали збереження status quo. Прованс став префектурою остготського королівства. Франки утримали завойовані ними області Аквітанії з Тулузою. Тим самим вестготи втратили області, передані їм за договором 418 року. У переможених залишилася лише вузька смужка землі на березі Середземного моря з містами Арлєм, Агдом, Безьє, Каркассона і Нарбонна. Водночас Гезалех зумів повернутися на північ Піренеїв та відвоювати Барселону.
 
Тепер він стикнувся з претендентом на трон — Амаларіхом. Союзники останнього — остготи — рушили на Барселону, що знову стала столицею Гезалеха. Становище останнього погіршилося через його наказ вбити графа Гоеріха, що викликало невдоволення частини вестготської знаті. Гезалех не зміг організувати потужний опір й тому швидко зазнав поразки у 511 році й втік до [[королівство вандалів і аланів|королівства вандалів]].
39 021

редагування