Чернавін Володимир Миколайович: відмінності між версіями

'''Володи́мир Микола́йович Черна́він''' ({{lang-ru|Владимир Николаевич Чернавин}}; {{нар}} [[22 квітня]] [[1928]], [[Миколаїв]]) — [[Герой Радянського Союзу]], [[адмірал флоту]], командувач [[Північний флот (СРСР)|Північним флотом]] (1977—1981), головнокомандувач [[ВМФ СРСР]] — заступник міністра оборони (1985—1992), головнокомандувач [[ВМФ Росії]] (1992), президент Союзу моряків-підводників ВМФ РФ. Кандидат у члени [[Центральний Комітет Комуністичної партії Радянського Союзу|ЦК КПРС]] у 1981—1986 роках. Член [[Центральний Комітет Комуністичної партії Радянського Союзу|ЦК КПРС]] у 1986—1990 роках. Депутат [[Верховна рада Союзу Радянських Соціалістичних Республік|Верховної Ради СРСР]] 10—11-го скликань.

НаЗ постучервня командувача1977 Північнимроку флотом— адміралкомандувач Північного флоту. Адмірал В. М. Чернавин відіграв велику роль у подальшому вдосконаленні бойової готовності флоту, зміцненні його бойової потужності. Під його керівництвом в намічені терміни освоювалися і приймалися на озброєння атомні підводні крейсери, дизельні підводні човни, надводні кораблі і літаки більш досконалих проектів, відпрацьовувалися тактичні прийоми використання зброї і техніки. Північноморські атомоходи постійно здійснювали походи у віддалені райони океану, міжфлотські переходи під льодами [[Арктика|Арктики]] і навколо [[Африка|Африки]] на [[Тихоокеанський флот (СРСР)|Тихоокеанський флот]], несли бойову службу не тільки в раніше освоєних районах, а й у глибинах [[Південна Америка|Південної Атлантики]] і [[Індійський океан|Індійському океані]]. Сили флоту успішно брали участь в оперативно-стратегічних і командно-штабних навчаннях, в ході яких відпрацьовувалася взаємодія флоту з військами [[Ленінградський військовий округ|Ленінградського військового округу]], [[ППО]] країни, частинами дальньої авіації, [[Балтійський флот (СРСР)|Балтійського]], [[Чорноморський флот (СРСР)|Чорноморського]] і [[Тихоокеанський флот (СРСР)|Тихоокеанського флотів]]. У 1979 і 1980 роках [[Північний флот (СРСР)|Північний флот]] за підсумками бойової та політичної підготовки займав перше місце у [[Військово-морський флот СРСР|Військово-морському флоті]] країни.

У 1981 році поступило високе призначення: адмірал В. М. Чернавин стає начальником Головного штабу ВМФ — першим заступником головнокомандуючого і членом Військової ради ВМФ. У 1985 році його призначають головнокомандувачем Військово-морським флотом СРСР — заступником міністра оборони СРСР (1985—1992). Потім він стає першим Головнокомандувачем ВМФ РФ (1.1992-11.1992).