Імад ад-Даула Абд аль-Малік: відмінності між версіями

Походив з династії Худидів. Син [[Ахмад II аль-Мустаїн|Ахмада II]], еміра Сарагоської тайфи. У 1110 році після загибелі останнього перебрав трон. Спрямував зусилля на збереження рештки володінь. При цьому головну загрозу вбачав з боку [[Альморавіди|Альморавідів]]. Тому розпочав перемовини з арагонським королем [[Альфонсо I (король Арагону)|Альфонсо I]]. Це викликало невдаволенняневдоволення частини населення Сарагоси, чим вирішив скористатися Ібн Фатима, [[альморавіди|альморавідський]] валі (намісник) Валенсії. Втім Абд аль-Малік зумів відновити єдність населення та відбити наступ. Втім того ж 1110 року виявилися нові перемовини еміра з арагонським королем, що викликало потужне збурення. В результаті Абд аль-Маліка було повалено, а Сарагоса опинилася під владою Альморавідів.

Імад ад-Даула Абд аль-Малік переніс резиденцію до Руеди. Продовжував титулюватися еміром та уклав договір з Альфонсо I, за яким визнав того зверхність. Натомість отримав гарантію допомоги для відновлення в Сарагосі. Втім згодом, коли арагонські війська відвоювали решту Сарагоської тайфи разом з містом Сарагоса 1122 року, Абд аль-Малік не отримав жодних володінь. навпроти місто Борха, якою володів Абд аль-Малік, перейшла під владу Арагону. В результаті емір опинився оточеним з боків арагонськими володіннями. Помер 1130 року в м.  Руеда. Йому спадкував син [[Абу Джа'фар Ахмад|Ахмад]].