Відмінності між версіями «Київська козаччина»

disambig
(disambig)
Масовий селянський рух розпочався в [[лютий|лютому]] 1855 року у Васильківському повіті і незабаром охопив 8 із 12 повітів Київської губернії (понад 500 сіл), а також [[Конотопський повіт]] Чернігівської губернії (села Великий та Малий Самбір, Карабутове). Ватажками Київської козаччини були В. Бзенко, І. та М. Бернадські, М. Гайденко, П. Швайка та ін.
 
На придушення «козаччини» російський уряд кинув регулярні війська. У ряді сіл сталися криваві сутички селян з військами, найбільші з них — у містечках Корсуні й [[Таганча|Таганчі]] (Канівський повіт; зараз село в Канівському районі Черкаської області) та селах [[Березна (Володарський район)|Березні]] ([[Сквирський повіт]]), [[Бикова Гребля|Биковій Греблі]] ([[Васильківський повіт]]), [[Яблунівка (Білоцерківський район)|Яблунівці]].
 
Київська козаччина виникла суто на соціальному ґрунті, що вилилося у бажання відновити козацтво як суспільний стан і військове формування.