Теодорік II (король вестготів): відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
м додана Категорія:Померли в Тулузі за допомогою HotCat
RarBot (обговорення | внесок)
м Заміна ''одружився на'' -> ''одружився з''
Рядок 48:
Загибель [[Аецій|Аеція]] у 454 році та вбивство імператора [[Валентиніан III|Валентиніана III]] у 455 році, війна імперії з вандальським королем [[Гейзеріх]]ом спричинила в Галлії хвилювання. На особистому побаченні з Теодоріком II [[Авіт]], [[префект]] преторія Галлії, що познайомив вестгота за часів його юності з римською культурою, умовив короля визнати імператором [[Петроній Максим|Петронія Максима]] і вірно служити йому. Коли 12 червня 455 року того було вбито, і, дізнавшись про взяття Риму Гейзеріхом, готські вожді в Арлі оголосили імператором самого Авіта (10 липня 455 року). У супроводі вестготських військ Авіт 9 липня 456 року прибув до Італії.
 
Водночас частина війська вестготів на чолі з Теодоріком II рушила до Північної Іспанії, щоб відбити напади свевів, які грабували римські землі. Свевський король [[Рехіар]], спираючись на свою спорідненість з Теодоріком II (він був одружений наз сестрісестрою вестготського короля) вирішив, скориставшись труднощами римлян, захопити значну частину Іспанії. Втім внаслідок цих дій відносини Рехіара з його швагром значно погіршилися. Під тиском вестготів свеви були змушені повернути римлянам Карфагенську Іспанію (в Бетіці). Численні римські посольства, що скаржилися Рехіару на вторгнення свевів на римську територію, не знаходили ніякого відгуку, хоча їх підтримували вестготи. Рехіар зарозуміло відповів посланцям Теодоріка II, що в подальших скаргах він, Рехіар, побачить лише привід самому з'явитися в Тулузу, тобто захопити столицю королівства вестготів.
 
Теодорік II, отримавши згоду імператора Авіта, і, уклавши союз з королями бургундів Гундіохом і Хільперіком, в якому основну силу складали вестготи, виступив у похід проти королівства свевів. Рехіар поспішив з військом, щоб зустріти його в 12 милях від міста Асторга, на річці Орбіго, між Асторгою і Леоном. У битві при Кампус Парамус, що сталася 5 жовтня 456 року Рехіар зазнав нищівної поразки. Король свевів був поранений і втік до Портукале, де сів на корабель, але, відкинутий назад бурею, потрапив у полон до вестготів. У грудні 456 року його за наказом Теодоріка II було страчено.