1-й український полк імені Богдана Хмельницького: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
доповнення
Рядок 90:
Наступне військове формування [[Перший Сімферопольський Полк імені гетьмана Петра Дорошенка]] був створений в Сімферомолі 24 квітня 1917 року
 
== Розстріл богданівців ==
== Подальша доля полку ==
[[Файл:Похорон козаків 1917.jpg|міні|Похорон убитих богданівців на [[Замкова гора (Київ)|Замковій горі]]]]
Після невдалої [[Виступ полуботківців|спроби Полуботківців]] проголосити Незалежну Українську державу, [[Українська Центральна Рада|Центральна Рада]] почала з підозрою ставитись до будь-яких військових патріотично налаштованих частин. Оскільки УЦР не здатна була впоратися з їх виступом, їй на допомогу прийшла російська ''«військово-демократично-революційна»'' частина влади [[Київський військовий округ|Київської округи]], що вбачала у створенні формації ознаки «дезертирства», яке здатне зруйнувати російський фронт. Російська преса усіх напрямків, від [[Киевлянин (газета)|«Киевлянина»]] до [[Киевская мысль|«Киевской мысли»]], включно [[Рада робітничих і солдатських депутатів|РРСД]] почали таврувати створення полку як страшний злочин проти революції, завітів демократії тощо<ref>[[Кедровський Володимир Іванович|В. Кедровський]] 1917 рік (168-169 с.); Вінніпег, «Тризуб», 1967, 525 с.</ref>.
 
На початку серпня 1917 року командувач Київського військового округу відправив на фронт усі українізовані підрозділи. 8 серпня (26 липня) під час відправлення двох ешелонів із полком імені Богдана Хмельницького між богданівцями і вояками російського Подільського кірасирського полку стався конфлікт. Кілька козаків українського полку почали салютувати пострілами вгору. Однак командір кірасірського ескадрона наказав обстріляти другий ешелон із кулеметів і гвинтівок, унаслідок чого було вбито 31 богданівця. На станції [[Пост-Волинський]] кірасири і донські козаки оточили й заарештували богданівців. Після роззброєння їх били прикладами, а деяких поранили шаблями. 12 серпня полеглих вояків Богданівського полку поховали на [[Замкова гора (Київ)|Замковій горі]]. Запрошений на панахиду російський єпископ [[Димитрій (Вербицький)|Димитрій]], який напередодні освячував відправлення полку на фронт, відмовився відспівувати полеглих<ref>[https://www.dsnews.ua/nasha_revolyutsiya_1917/-hohlatskie-mordy-yak-rosiyski-kirasiri-polk-imeni-hmelnitskogo-14082017200000 Григорій Савченко. Як російські кірасири полк імені Хмельницького на фронт "проводжали"]</ref><ref>[https://uinp.gov.ua/istorychnyy-kalendar/serpen/8/1917-rosiyski-polky-z-kulemetiv-obstrilyaly-eshelon-1-go-ukrayinskogo-polku-im-bogdana-hmelnyckogo-shcho-vyrushav-na-front 1917 - російські полки з кулеметів обстріляли ешелон 1-го Українського полку ім. Богдана Хмельницького, що вирушав на фронт]</ref><ref>[https://www.istpravda.com.ua/themes/rev100/chroniclers/2017/08/8/156227/ 8 серпня (26 липня) 1917: Результати розслідування справи Богданівців]</ref>.
8 серпня (26 липня) 1917 року на вимогу командування КВО Центральна Рада дала згоду на виведення полку на Південно-Західний фронт.
 
Під час від'їзду ешелонів богданівців з Києва їх обстріляли, і полк зазнав значних втрат. Порушена [[Українська Центральна Рада|УЦР]] справа з приводущодо цієї провокації так і не була завершена.
 
== Подальша доля полку ==
На фронті Богданівський полк, знайшов в особі [[Петро Болбочан|Петра Болбочана]] дієздатного опікуна. Користуючись своїм досвідом, він зміцнює полк новобранцями, допомагає богданівцям матеріально. Після реорганізації полку, з частини його складу було виділено новий полк, який складався з прибічників Центральної Ради. Він отримав назву 1-го Республіканського піхотного полку, а його командиром було затверджено Петра Болбочана. Богданівці відзначалися бойовим завзяттям у військових операціях.