Вікіпедія

Список Сандармоху: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
[перевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
DimonBot (обговорення | внесок)
Боти
32 721 редагування
м Заміна "сектору" на "сектора"
уточнення, новий правопис
Рядок 99:
# '''[[Дятлів Петро Юрійович]]''' (також '''Дятлов'''), 1883&nbsp;р.&nbsp;н., уродж. м.&nbsp;Стародуб колишньої Чернігівської губернії (нині місто в Брянській обл., РФ), українець, з сім'ї ремісників-кустарів, навчався в Ніжині, згодом&nbsp;— у Росії (виключений з Московського університету і з Петербурзького політехнічного інституту як неблагонадійний), освіта вища, закінчив Віденський університет і Празький політехникум. У минулому редагував нелегальний часопис «Социал-демократ» у Полтаві (1907), за що був заарештований і ув'язнений на 1 рік. Відбувши покарання, виїхав за кордон, мешкав у м.&nbsp;Цюрих (Швейцарія, 1909—1910), потім у Празі. Під час Першої світової війни співпрацював із Союзом визволення України. Був членом ЦК УСДРП, українських секцій КП Австрії і Німеччини, Чехо-Словаччини, КП(б)У (1926—1933), працював у диппредставництві в Берліні, Празі. З 1925&nbsp;р.&nbsp;— в УССР, був ученим секретарем Наркомосу, перекладачем і редактором Держвидавництва України, публіцист. Професор, зав. кафедри політекономії Інституту комунального господарства, проживав: м.&nbsp;Харків.<br/>''Арешт'': 21.03.1933 (у справі «УВО»). Судтрійка при колегії ГПУ УССР 01.10.1933, ст. 54-11 КК УССР, 5 років ВТТ. Відбував покарання: Свірлаг; Соловки (з лютого 1936).<br/>''Розстріл'': 03.11.1937 (постанова окремої трійки УНКВД ЛО 09.10.1937).<br/>''Реабілітований'': Харківським облсудом 09.05.1958; Архангельським облсудом 05.11.1959 (ГДА СБУ, Харків.&nbsp;— Спр. 032167).
# '''Дяченко Володимир Дмитрович''', 1891&nbsp;р.&nbsp;н., уродж. м.&nbsp;Іркутськ (Росія), українець, із селян. Закінчив духовне училище (за ін. даними, зразкову школу при Іркутській учительській семінарії), згодом школу прапорщиків, учасник Першої світової війни, служив у війську Колчака, поручик. Перед арештом жив у м.&nbsp;Ойрот-Тура (нині м.&nbsp;Горно-Алтайськ, Республіка Алтай, РФ), працював бухгалтером Ойротського обласного управління міліції.<br/>''Арешт'': 20.02.1933, у справі «білогвардійської змови». Колегія ОГПУ 05.08.1933, ст. 58-2, 11 КК РСФСР, розстріл із заміною на 10 років ВТТ. Відбував покарання: Соловки.<br/>''Розстріл'': 27.10.1937 (постанова окремої трійки УНКВД ЛО 09.10.1937).<br/>''Реабілітований''.
# '''Емдіна Белла Ізраїлівна''', 1890&nbsp;р.&nbsp;н., уродж. м.&nbsp;Сміла (нині Черкаської обл.), єврейка, з родини кустаря, освіта вища, була членом ВКП(б) (1919—1935). До 1927-го жила в Харкові, потім у Києві, економіст-трудовик проектногопроєктного бюро Наркоммісцпрому.<br/>''Арешт'': 17.08.1935 в Києві (звинувачена в «троцькізмі»). Спецколегія Київського облсуду 29.10.1935, ст. 54-10 ч. 1, 54-11 КК УССР, 3 роки ВТТ. Відбувала покарання: Соловки.<br/>''Розстріл'': 02.11.1937 (постанова окремої трійки УНКВД ЛО 09.10.1937).<br/>''Реабілітована'': прокуратурою Київської обл. 16.04.1992 (ГДА СБУ.&nbsp;— Спр. 69465-ФП).
# '''[[Епік Григорій Данилович]]''', 1901&nbsp;р.&nbsp;н., уродж. с.&nbsp;Кам'янка колишнього Катеринославського повіту Катеринославської губернії (тепер у межах м.&nbsp;Дніпро), українець, з сім'ї робітників, навчався в Інституті червоної професури (1925—1929), в минулому боротьбист, був членом КП(б)У (1920—1934). Від початку 1920-х у Полтаві: інструктор політосвіти, секретар і голова повітового виконкому, секретар губкому комсомолу. Згодом&nbsp;— у Харкові, письменник, перекладач, публіцист, член Спілки селянських письменників «Плуг», належав до організації «Вільна академія пролетарської літератури» (ВАПЛІТЕ), головний редактор видавництва «Червоний шлях» (1924—1926) і Держвидавництва України. Проживав: м.&nbsp;Харків, Будинок письменників «Слово», кв. 7.<br/>''Арешт'': 05.12.1934 (у справі «боротьбистської контрреволюційної організації»). В/с ВК ВС СССР у м.&nbsp;Києві 27–28.03.1935, ст. 54-8, 11 КК УССР, 10 років ВТТ. Відбував покарання: Соловки (табірний пункт Кремль).<br/>''Розстріл'': 03.11.1937 (постанова окремої трійки УНКВД ЛО 09.10.1937).<br/>''Реабілітований'': ВК ВС СССР 04.08.1956 (ГДА СБУ.&nbsp;— Спр. 36546-ФП).
# '''[[Ерстенюк Микола Васильович]]''', 1892&nbsp;р.&nbsp;н., уродж. с.&nbsp;Перерісль (нині Надвірнянського р-ну Івано-Франківської обл.), українець, зі службовців, освіта вища, навчався на юридичному факультеті Львівського університету, закінчив юрфак Карлового університету в Празі, правознавець. У минулому поручник армії Австро-Угорщини, від 1916, після поранення, служив у Воєнному архіві у Відні, хорунжий УГА. Був членом КП Чехо-Словаччини. Приїхав до УССР 1924&nbsp;р., особистий секретар і прокурор для доручень при наркомі юстиції УССР та генеральному прокурорі УССР [[Скрипник Микола Олексійович|М.&nbsp;Скрипнику]] (1925—1927), згодом&nbsp;— помічник вченого секретаря Наркомосу УССР, особистий секретар наркома освіти УССР (1927—1933). Проживав: м.&nbsp;Харків, вул. Садова, 14.<br/>''Арешт'': 19.02.1933 (у справі «УВО»). Судтрійка при колегії ГПУ УССР 23.09.1933, ст. 54-2, 3, 4, 6, 8, 10, 11, 13 КК УССР, 10 років позбавлення волі. Відбував покарання: Білбалтлаг; Соловки (табірний пункт Кремль, одиночна камера спецізолятора).<br/>''Розстріл'': 01.11.1937 (постанова окремої трійки УНКВД ЛО 14.10.1937).<br/>''Реабілітований'': Прокуратурою України 03.08.1989; прокуратурою Архангельської обл. 08.09.1989 (ЦДАГО України.&nbsp;— Ф. 263.&nbsp;— Оп. 1.&nbsp;— Спр. 66851-ФП; РУ ФСБ РФ АО.&nbsp;— Спр. П-16700).
Рядок 150:
# '''Кремзер Генріх Генріхович''', 1895&nbsp;р.&nbsp;н., уродж. (Баранівка?) колишнього Бахмутського повіту (нині Бахмутський р-н Донецької обл.), німець, освіта початкова, позапартійний, товарознавець заводу ім. Жовтневої революції (працівник патронного заводу). Проживав: м.&nbsp;Луганськ.<br/>Трійка при колегії ГПУ УССР 13.03.[01.01.]1932, розстріл із заміною на 10 років ВТТ. Відбував покарання: Соловки.<br/>''Розстріл'': 01.11.1937 (постанова окремої трійки УНКВД ЛО 14.10.1937).<br/>''Реабілітований'': 1990.
# '''[[Кривенко-Матиєнко Петро Михайлович]]''' (варіант прізвища&nbsp;— '''Кривенко-Матієнко'''), 1891&nbsp;р.&nbsp;н., уродж. м.&nbsp;Луцьк, українець, із селян, освіта вища, у минулому служив у царському війську (1914—1917), згодом офіцер армії УНР, був членом КП(б)У (у 1923—1925&nbsp;— член КПЗУ). Публіцист, працював політредактором Головліту, літредактором у видавництві «ЛіМ», від 1927&nbsp;р.&nbsp;— директор видавництва «Західна Україна». Проживав: м.&nbsp;Харків, вул. Дарвіна, 10.<br/>''Арешт'': 07.12.1933 у справі «УВО». Судтрійка при колегії ГПУ УССР 23.12.1933 [26.02.1934], ст. 54-11 КК УССР, 10 років ВТТ. Відбував покарання: Бамлаг; Соловки, (табпункт Кремль).<br/>''Розстріл'': 03.11.1937 (постанова окремої трійки УНКВД ЛО 09.10.1937).<br/>''Реабілітований'': прокуратурою Архангельської обл. 17.07.1989; прокуратурою Харківської обл. 20.10.1989; [1990] (ДАХО.&nbsp;— Ф. Р-6452.&nbsp;— Оп. 5.&nbsp;— Спр. 1023; РУ ФСБ РФ АО.&nbsp;— Спр. П-15386).
# '''[[Крушельницький Антін ВладиславовичВолодиславович]]''', 1878&nbsp;р.&nbsp;н., уродж. м.&nbsp;Ланьцут (нині місто Підкарпатського воєводства, Польща), українець, зі службовців, освіта вища, закінчив філософський факультет Львівського університету (1901), був членом Українсько-Руської радикальної партії, у минулому педагог, бургомістр м.&nbsp;Городенка (1915), член Української національної ради ЗУНР (1918), міністр освіти УНР (за часів Директорії). Після 1919&nbsp;р. жив у Відні, згодом повернувся до Львова, редагував журнали, зазнав гонінь польської влади (ув'язнення, заборона видавничих проектівпроєктів). Переїхав із сім'єю в УССР (1934), літератор, співробітник «Української совєтської енциклопедії», проживав: м.&nbsp;Харків (будинок «Слово»).<br/>''Арешт'': 05(06).11.1934 (у справі «Об'єднання українських націоналістів»). В/с ВК ВС СССР у м.&nbsp;Києві 28.03.1935, ст. 54-8, 11 КК УССР, 10 років ВТТ. Відбував покарання: Соловки (політізолятор Кремля, табпункт Муксалма), оголошував голодування.<br/>''Розстріл'': 03.11.1937 (постанова окремої трійки УНКВД ЛО 09.10.1937). (Його дружина Марія, сини Іван і Тарас розстріляні в м.&nbsp;Київ у грудні 1934&nbsp;р.; сини Богдан і Остап розстріляні разом з ним, донька Володимира етапована із Соловків і розстріляна в Ленінградській обл. (08[09].12.1937).<br/>''Реабілітований'': ВК ВС СССР 19.10.1957; Архангельським облсудом 03.12.1957 (ГДА СБУ.&nbsp;— Спр. 44987-ФП; УФСБ РФ РК. Спр.&nbsp;— П-5186).
# '''[[Крушельницький Богдан Антонович]]''', 1906 (за ін. даними 1907)&nbsp;р.&nbsp;н., уродж. м.&nbsp;Станіслав (нині Івано-Франківськ; за ін. даними наводився в м.&nbsp;Коломия, нині Івано-Франківської обл.), українець, освіта вища, навчався в Українському вільному університеті, Українській господарській академії в Подєбрадах (Чехо-Словаччина, нині Чехія) та Карловому університеті в Празі, економіст. У 1929-му повернувся до Львова, у травні 1934-го разом з родиною Крушельницьких переїхав до Харкова, вчитель 1-ї середньої школи в с.&nbsp;Вільшани на Харківщині й викладач райколгоспшколи. Проживав: м.&nbsp;Харків.<br/>''Арешт'': 05.11.1934 у Вільшанах (у справі «Об'єднання українських націоналістів»). ОН при НКВД СССР 26.03.1935, ст. 54-8 КК УССР, 5 років ВТТ. Відбував покарання: Соловки (політізолятор Кремля, табпункт Анзер).<br/>''Розстріл'': 03.11.1937 (постанова окремої трійки УНКВД ЛО 09.10.1937).<br/>''Реабілітований'': Харківським облсудом 19.12.1958 (ДАХО.&nbsp;— Ф. Р-6452.&nbsp;— Оп. 2.&nbsp;— Спр. 2808).
# '''[[Крушельницький Остап Антонович]]''', 1913&nbsp;р.&nbsp;н., уродж. м.&nbsp;Городенка (нині в Івано-Франківській обл.), українець, освіта вища, позапартійний. В УССР з травня 1934-го, викладач німецької мови в Інституті променергетики. Проживав: м.&nbsp;Харків.<br/>''Арешт'': 14.12.1934 (у справі «Об'єднання українських націоналістів»). ОН при НКВД СССР 10.04.1935, ст. 54-8 КК УССР, 5 років ВТТ. Відбував покарання: Соловки (політізолятор Кремля, табпункт Анзер).<br/>''Розстріл'': 03.11.1937 (постанова окремої трійки УНКВД ЛО 09.10.1937).<br/>''Реабілітований'': Харківським облсудом 19.12.1958; прокуратурою Харківської обл. 21.09.1989 (ДАХО.&nbsp;— Ф. Р-6452.&nbsp;— Оп. 6.&nbsp;— Спр. 46).
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Список_Сандармоху