Крушельницький Антін Володиславович: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
правопис
правопис
Рядок 6:
| Підпис = Антін Крушельницький. (Рогатин, 1926)
| Ім'я при народженні =
| Псевдоніми = Антін Володиславич, Л. Журбенко, Педагог, Непедагог, Спокійненький, А.К., С-й, Кр. та ін.;А.К., С-й, Кр. та ін.
| Дата народження = 4.8.1878 (23.7)
| Місце народження = [[Ланьцут]], [[Королівство Галичини та Володимирії]], [[Австро-Угорська імперія]] (нині [[Польща]])
Рядок 35:
{{Основна стаття|Крушельницькі (рід)}}
[[Файл:Krushelnycki A-1.jpg|thumb|180px|left|Книжка для дітей, видана А.Крушельницьким у Відні]]
[[Файл:Krushelnycki A-2.jpg|thumb|180px|left|Одна з «Читанок» А. Крушельницького]]
Народився 4 серпня 1878 р. у м. [[Ланьцут]] (нині в [[Підкарпатське воєводство|Підкарпатському воєводстві]], [[Польща]]).
 
Рядок 48:
У 1919&nbsp;— на державній службі. Як один з чільників радикалів підтримував перебрання президентом [[ЗУНР]] [[Євген Петрушевич|Євгеном Петрушевичем]] повноважень Диктатора ЗУНР (на відміну від Симона Петлюри, Осипа Безпалка, Семена Вітика)<ref>''Литвин М., Науменко К.'' Історія ЗУНР.&nbsp;— Львів&nbsp;: Інститут українознавства НАН України; видавнича фірма «Олір», 1995.&nbsp;— 368 с., іл.&nbsp;— С. 197.&nbsp;— ISBN 5-7707-7867-9.</ref>.
 
З 27 квітня допо 25 липня 1919 &nbsp;р. очолював Міністерство Народноїнародної Освітиосвіти в уряді Б. &nbsp;Мартоса. З 19 жовтня 1919&nbsp;р. керував Педагогічною Місієюмісією "«для налагодження за кордоном прав друку шкільних підручників і закупа шкільних приладів всіх типів"» у Празі та Відні.<ref>Лікарчук І.Л. Міністри освіти України: в 2-х т. – т. 1 (1917—1943 рр.) – К.: Видавець Ешке О.М., 2002. – с. 123-128. ISBN 966-557-096-Х</ref>.
 
Після падінняповалення влади [[УНР]] емігрував до [[Відень|Відня]], де заснував видавництво «Чайка».
 
1929—1932&nbsp;— видавець і редактор журналу «[[Нові шляхи]]».
Рядок 59:
[[Файл:Krushelnycki.jpg|thumb|350px|Розстріляна і знищена родина Крушельницьких. Сидять (зліва направо): [[Крушельницька Володимира Антонівна|Володимира]], [[Крушельницький Тарас Антонович|Тарас]], [[Крушельницька Марія Степанівна|Марія (мати)]], [[Крушельницька Лариса Іванівна|Лариса]] і батько Антін. Стоять: [[Крушельницький Остап Антонович|Остап]], [[Левицька Галина Львівна|Галя]] (дружина Івана), [[Крушельницький Іван Антонович|Іван]], Наталя (дружина Богдана), [[Крушельницький Богдан Антонович|Богдан]]. Це фото стало символом знищення більшовицьким режимом української інтелігенції.]]
 
[[6 листопада]] [[1934]] був заарештований органами [[НКВД]] УСРР у Харкові. У постанові оперуповноваженого ІІ відділу СПО УДБ у Харківській області Бордона стверджувалося: «Крушельницький Антін Володиславович є одним із керівників створеного в Україні центру ОУН, який ставить своєю метою повалення Радянської влади в СРСР і підготовку терористичних актів проти представників партії і уряду».
 
Справу А.&nbsp;Крушельницького розглядала [[28 березня]] [[1935]] виїзна сесія Військової колегії Верховного Суду СРСР. Вирок: 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна. ЗасланняПокарання відбував у Соловецькій тюрмі.
 
Рішенням «трійки» УНКВС Ленінградської області письменника засудили до розстрілу. Страчений 3 листопада 1937.