Крушельницький Антін Володиславович: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
правопис |
правопис |
||
Рядок 6:
| Підпис = Антін Крушельницький. (Рогатин, 1926)
| Ім'я при народженні =
| Псевдоніми = Антін Володиславич, Л. Журбенко, Педагог, Непедагог, Спокійненький, А.К., С-й, Кр. та ін.;А.К., С-й, Кр. та ін.
| Дата народження = 4.8.1878 (23.7)
| Місце народження = [[Ланьцут]], [[Королівство Галичини та Володимирії]], [[Австро-Угорська імперія]] (нині [[Польща]])
Рядок 35:
{{Основна стаття|Крушельницькі (рід)}}
[[Файл:Krushelnycki A-1.jpg|thumb|180px|left|Книжка для дітей, видана А.Крушельницьким у Відні]]
[[Файл:Krushelnycki A-2.jpg|thumb|180px|left|Одна з «Читанок» А. Крушельницького]]
Народився 4 серпня 1878 р. у м. [[Ланьцут]] (нині в [[Підкарпатське воєводство|Підкарпатському воєводстві]], [[Польща]]).
Рядок 48:
У 1919 — на державній службі. Як один з чільників радикалів підтримував перебрання президентом [[ЗУНР]] [[Євген Петрушевич|Євгеном Петрушевичем]] повноважень Диктатора ЗУНР (на відміну від Симона Петлюри, Осипа Безпалка, Семена Вітика)<ref>''Литвин М., Науменко К.'' Історія ЗУНР. — Львів : Інститут українознавства НАН України; видавнича фірма «Олір», 1995. — 368 с., іл. — С. 197. — ISBN 5-7707-7867-9.</ref>.
З 27 квітня
Після
1929—1932 — видавець і редактор журналу «[[Нові шляхи]]».
Рядок 59:
[[Файл:Krushelnycki.jpg|thumb|350px|Розстріляна і знищена родина Крушельницьких. Сидять (зліва направо): [[Крушельницька Володимира Антонівна|Володимира]], [[Крушельницький Тарас Антонович|Тарас]], [[Крушельницька Марія Степанівна|Марія (мати)]], [[Крушельницька Лариса Іванівна|Лариса]] і батько Антін. Стоять: [[Крушельницький Остап Антонович|Остап]], [[Левицька Галина Львівна|Галя]] (дружина Івана), [[Крушельницький Іван Антонович|Іван]], Наталя (дружина Богдана), [[Крушельницький Богдан Антонович|Богдан]]. Це фото стало символом знищення більшовицьким режимом української інтелігенції.]]
[[6 листопада]] [[1934]]
Справу А. Крушельницького розглядала [[28 березня]] [[1935]] виїзна сесія Військової колегії Верховного Суду СРСР. Вирок: 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
Рішенням «трійки» УНКВС Ленінградської області письменника засудили до розстрілу. Страчений 3 листопада 1937.
|