Урсул Аркадій Дмитрович: відмінності між версіями

'''АркадійАрка́дій ДмитровичДми́трович Урсул''' (народився{{Н.|}} [[28 липня]] [[1936]]) — спеціалістфахівець з філоськихфілософських проблем [[Інформатика|інформатики]], [[Кібернетика|кібернетики]], [[Синергетика|синергетики]], проблем [[Позаземна цивілізація|позаземних цивілізацій]], взаємозв'язку філософії й природознавства; доктор філософських наук, професор.

== БіографіяЖиттєпис ==

Народився в місті [[ЧервоніОкни|Красні ВікнаОкни]] [[Одеська область|Одеської області]]. Закінчив [[Московський авіаційний інститут]] (1959). У 1982—1988 — директор Відділувідділу філософії й права АН[[Академія Молдовськоїнаук Молдови|Академії наук Молдавської РСР]], віце-президент АН МолдовськоїМолдавської РСР. У 1988—1991 — директор Інституту соціальної інформатики. У 1991—1994 — директор ноосферноНоосферно-екологічного інституту Російської академії управління. У 1994—1997 — завідувач кафедрою соціальної екології (з 1997 до нинішнього часу — кафедра екології та управління природокористуванням) [[Російська академія державної служби|Російської академії державної служби при Президенті РФ]]. ЗВід 1997 донині — Директордиректор Інституту сталого розвитку та безпеки, президент Міжнародної академії ноосфери (стійкого розвитку).

У 1964 році Аркадійзахистив Дмитрович захистивкандидатську дисертацію «Проблеми освоєння космосу». У 1969 — докторську з методологічних проблем теорії інформації.

Академік [[Академія наук молдовиМолдови|Академії наук Молдови]] (1984); академік [[Міжнародна академія астронавтики|Міжнародної академії астронавтики]] (1990, Париж); [[Заслужений діяч науки Російської Федерації|заслужений діяч науки РФ]] (1997). Акад.Академік [[Російська академія природничих наук|РАПН]], Рос.Російської екол.екологічної академії, [[міжнародна академія наук|Міжнар.Міжнародної академії наук]] (Мюнхен), Міжнар.{{Нп|Міжнародна академія інформатизації|Міжнародної академії інформатизації|ru|Международная академия информатизации}}, Міжнар.Міжнародної академії наук інформації, інформац.інформаційних процесів і технологій, [[міжнародна академія ноосфери|Міжнар.Міжнародної академії ноосфери]] (стійкого розвитку), Академії соц.соціальних наук, Академії космонавтики ім. К. Ціолковського, Петровської академії наук і мистецтв.

ФілоськіФілософські проблеми математики, технічних і сільськогосподарських наук, [[освоєння космосу]], [[Екологія|екології]] та глоб.[[Глобалізація|глобалізаційних процесів]], інтегративно-загальнонаукові тенденції та засоби пізнання, [[ноосферологія]]. У працях Урсула пропонується концепція освоєння космосу і перспектив космічної діяльності людства, формування астросоціологііастросоціології і астроекологііастроекології. УВ його роботах поз проблеміпроблеми інформації дається розгорнутий аналіз поняття інформації, класифікаціїкласифікація її видів, докладно досліджується соц.соціальна і особливо наук.наукова інформація, сформульованийсформульовано інформаційний критерій розвитку і висунута гіпотеза про роль інформації у прискоренні розвитку матерії взагалі і соціального прогресу зокрема.

В останні роки особливу увагу приділяв розробці проблем [[Інформатизація|інформатизації]] суспільства, становленню [[Інформаційне суспільство|інформаційної цивілізації]] і нового наукового напрямку — [[Соціальна інформатика|соціальної інформатики]]. УВ роботах Урсула здійснюєтьсяобґрунтовується і обґрунтовується виділеннявиділяється загальнонауковогозагальнонауковий рівнярівень знання, пропонується концепція взаємодії природних, суспільних і технічних наук. НимВін запропонованазапропонував оригінальнаоригінальну концепціяконцепцію становлення ноосфери у зв'язку з інформатізацієюінформатизацією суспільства, виходом з екологічної кризи і перспектив виживання цивілізації. Він обґрунтував положення, що перехід до сталого розвитку веде до становлення сфери розуму (ноосфери), сформулював концепцію природ.природничої безпеки і взаємозв'язок безпеки та сталого розвитку. В останні роки розвиває концепцію ноосферно-випереджаючоївипереджальної освіти як моделі освітньої системи XXI ст.століття, орієнтованої на реалізацію стратегії сталого розвитку.

* ноосфернаНоосферна стратегія переходу України до сталого розвитку. М. — Гомель, 1997;