Джунгарське ханство: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
мНемає опису редагування |
|||
Рядок 42:
== Політичний устрій ==
[[Файл:Buddainalmaty.JPG|thumb|300px|Зображення Будди на скелях біля [[Алмати]]]]
За політичним устроєм Джунгарське ханство — ранньофеодальна [[кочова держава]], правитель якої був власником усієї землі, а худоба знаходилась у власності окремих родин. Основним феодальним об'єднанням був улус, який складався з кількох родових союзів — отоків та аймаків. Оток був об'єднанням як споріднених груп, так і представників інших родів та племен, які кочували на певній території та залежних від одного володаря. Разом з тим оток становив собою військову одиницю, яка споряджувала певну кількість воїнів. Оток налічував від 500 до 5000 родин, у період розквіту держава складалась з 24 отоків. Аймак відрізнявся тим, що об'єднував тільки споріднені родини.
На чолі кожного улусу стояв тайджи, кілька улусів складали плем'я. Голова найсильнішого та найчисельнішого улусу вважався головою племені. Хани та тайджи складали аристократичний клас (нойони), вони вели своє походження від [[Чингісхан]]а та його братів. Іншу групу феодалів складали зайсани, які стояли на чолі аймаків та їх помічники демчі. Великий вплив мало ойратське духовентсво, яке було пов'язане з [[Тибетський буддизм|ламаїстською]] церквою Тибету. Найчисленнішим прошарком суспільства були арати, вони повинні були сплачувати податки та виконувати доручення представників влади.
| |||