Гері Снайдер: відмінності між версіями
| [очікує на перевірку] | [очікує на перевірку] |
Вилучено вміст Додано вміст
редагування |
редагування і доповнення |
||
Рядок 6:
}}
{{Othernames|Снайдер (прізвище)|Снайдер}}
'''Ґері Шерман Снайдер''' ({{lang-en|Gary Sherman Snyder}}; {{н}} [[8 травня]] [[1930]], [[Сан-Франциско]]) — американський поет, есеїст, філософ, еколог. Викладає в університеті у Каліфорнії. Член редколегії журналу «Екологічна етика» ({{lang-en|«Environmental ethics»}}). Лауреат [[Пулітцерівська премія|Пулітцерівської премії]] (1975) за книгу «Черепашачий острів», що принесла йому світову славу. Його погляди можна охарактеризувати як «духовна екологія». Опублікував кілька десятків книг поезії та прози на захист [[дика природа | дикої природи]], серед яких «Досвід життя на лоні дикої природи», «Місце у просторі», «Гори і річки без кінця». Поет неодноразово заявляв, що його виборчим округом є дика природа, а він — її спікер у конгресі<ref name="5abc">Nash J. The rights of nature. — Madison: Univ. Wisconsin Press, 1989. — 290 p. </ref><ref name="22abc">Борейко В. Е. Философы зоозащиты и природоохраны. — К.: КЭКЦ, 2012. — 179 с. </ref>.
== Біографія ==
Рядок 14:
Ґері Снайдер народився [[8 травня]] [[1930]] у [[Сан-Франциско]]. Його батьки Ґарольд Снайдер і Lois Hennesy Wilkey були німецько-шотландсько-англійського походження, також у нього була молодша сестра Антея. Під час [[Велика депресія|Великої депресії]] батько збіднів і 1932 року забрав сім'ю на свою батьківщину у штат [[Вашингтон (штат)|Вашингтон]] в окрузі King County, де мав молочну ферму. Тут Ґері захопився життям на лоні дикої природи і побутом американських [[індіанці]]в. Також його мати проявляла літературні амбіції, хоча й змушена була вікувати вік у селі; завдяки їй Ґері з 5-річного віку захопився літературою. У 1937 році, коли Ґері сильно попік ноги і змушений був 4 місяці лежати в ліжку, він почав багато читати; книжки йому приносили з публічної бібліотеки [[Сієтл]]а. Найбільше враження справила творчість [[Ернест Томпсон Сетон|Ернеста Сетона-Томпсона]]. "У юності у мене була безпосередня, інтуїтивна глибока симпатія до природного світу, якої мене ніхто не вчив. У цьому сенсі природа є моїм «[[гуру]]»<ref name="13abc">Snyder G. Good, wild, sacred. — Madley, Hereford: Five Seansons Press, 1984. </ref>.
У 1942 році, коли батьки розлучилися, Ґері з матір'ю і сестрою переїхав до [[Портленд (Орегон)|Портленда]], штат [[Орегон]]. Мати працювала репортером газети Oregonian, туди прийшов і Ґері, також певний час
Під час навчання у державних школах в [[Сієтл]]і і в Lincoln High School у [[Портленд]]і, зачитувався літературою на індіанські теми і про пригоди піонерів прерій. Після знайомства у Художньому музеї в Сієтлі з китайським пейзажним живописом, в 10-річного Ґері зародився стійкий інтерес до цивілізацій Сходу і східних філософій, в яких згодом вбачав протиотруту до проблем Західного світу. Починаючи з 1943 року, ходив у гори; у Портленді відвідував заняття альпінізмом у клубі Mazamas.
У [[1947]], по закінченні середньої школи, вступив до приватного гуманітарного університету Reed College в [[Портленд (Орегон)|Портленді]], директор якого, прочитавши ранні вірші
1950 року Гері Снайдер одружився з Елісон Ґасс, проте через сім місяців вони розійшлися (офіційно — в 1952 році).
=== В Каліфорнії ===
В Сан-Франциско проживав у помешканні Філіппа Вейлена. Захопився творчістю [[Дайсецу Тейтару Судзукі]] — японського популяризатора дзен-буддизму у США, залучивши до цього [[Філіпп Вейлен|
Восени 1953 Ґері Снайдер вступив до аспірантури Каліфорнійського університету в [[Берклі]] на факультет східних мов. Півроку працював лісорубом, протоколістом на розвантаженні лісодеревини в індіанській резервації Warm Spring в штаті Ореґон, на дорожному бульдозері (буксирі) в лісі.
Рядок 32:
У той час готував матеріали до першої поетичної збірки «Міфи і тексти».
Літературна слава прийшла до Снайдера після виступу в Six Gallery на Філмор-стріт у [[Сан-Франциско]] 7 жовтня [[1955]] року разом з молодими поетами Сан-Франциско та Нью-Йорка (покоління [[Beat Generation]])
Поетичну збірку «Міфи і тексти» докінчив у 1956 р., проживаючи в закинутій халупі в окрузі Марін, Каліфорнія.
Рядок 44:
=== Між США і Японією ===
Перебуваючи у [[Кіото]], проживав на території Шококі-джи (храму Ріндзай Дзен). На початку липня [[1956]] став офіційно буддистом. Упродовж двох років вивчав японську поезію та дзен-буддизм, практикував медитацію, певний час проживав в ашрамі. Повернувся з Японії до Сан-Франциско у 1958 році, найнявшись матросом машинного відділення нафтового танкера «Саппа Creek», який прямував через [[Стамбул]].
У 1960 вийшла збірка «Міфи і тексти».
Рядок 50:
У 1961 написав есе «Буддійський анархізм».
У
У [[1966]] разом з [[Аллен Гінсберг|Алленом Ґінзберґом]], учасниками Дзен-центру зі [[Сан-Франциско]] купили 100 акрів землі на березі річки Південна Юба у передгір'ях [[Сьєрра-Невада|Сьєрра-Невади]] на краю Національного заповідника Тахо на північ від [[Невада-сіті]], штат [[Каліфорнія]].
У 1966 Ґері Снайдер утретє відбув до Японії, де в [[Осака]] познайомився з японкою Маса Уехара. Повернувшись до США, взяв участь в організації [[хіпі|хіппі]]-фестивалю [[Human Be-In]] [[14 січня]] [[1967]] у [[Сан-Франциско]] разом з [[Аллен Гінсберг|Ґінзберґом]].
Рядок 64:
Того ж 1969 року опублікував екологістський трактат «Four Changes» («Чотири зміни», «Чотири кроки») із попередженням про небезпеку перенаселення, забруднення навколишнього середовища, надмірного споживання природних ресурсів, наголосивши на необхідних діях.
У 1971 році почав жити зі сім'єю у навозбудованому будинку в Сан-Хуан-Рідж у передгір'ї [[Сьєрра-Невада]]
У 1986—2003 роках Ґері Снайдер викладав англійську літературу в Каліфорнійському університеті в Девісі. У [[1989]] році розлучився з Маса Уехара і згодом одружився з Керол Лінн Кода (3 жовтня 1947 — 29 червня 2006), яка походила з американо-японської селянської сім'ї; з нею жив до її смерті від раку.
| |||