У 6 році до н. е. заздалегідь був обраний консулом на 1 рік н. е. Згодом, цього ж року, оголошений [[принцепс]]ом молоді, увійшов до колегії понтифіків, отримав право відвідувати [[Сенат (Стародавній Рим)|сенат]], займати сенаторські місця у театрі та на бенкетах. У 5 році до н. е. надів чоловічу [[Тога|тогу]], після чого увійшов до складу сенату й отримав право командувати підрозділом кінноти. У 2 році до н. е. Гай спільно з братом Луцієм взяв участь у посвяченні храму Марса Месника й влаштував циркові ігри.
У 1 році до н. е. одружився наз ЛівіїЛівією ЮліїЮлією, небозінебогою Августа, отримавши [[Проконсул (Стародавній Рим)|проконсульській]] імперій та відправився на Схід, де насувалася війна із [[Парфянське царство|Парфією]], яка захопила [[Вірменія|Вірменію]]. Вже у провінції у 1 році н. е. обійняв посаду консула разом з [[Луцій Емілій Лепід Павло (консул 1 року)|Луцієм Емілієм Лепідом Павлом]]. Вірменський цар [[Тигран IV]] прибув до Сирії та визнав себе клієнтом Риму, а парфянський цар [[Фраат V]] добровільно залишив Вірменію. На острові на річці [[Євфрат]] відбулася зустріч Гая з Фраатом й була укладена мирна угода поміж Римом і [[Парфія|Парфією]]. У початку 2 році н. е. Гай відвідав Набатейську Аравію, проїхавши по шляху через Юдею. Незабаром Тигран IV загинув у міжусобній боротьбі. У зв'язку з цим Гай повів до Вірменії римські війська, щоб посадити на трон мідянина Аріобарзана, але зустрів серйозний опір, якій підтримувала Парфія. 9 вересня 3 року н. е. під Артагірой Гая було по-зрадницькому поранено парфянським [[сатрап]]ом Аддоном, який повинен був показати римлянам сховку скарбниці. Втім незабаром фортеця Артагіра впала, Гай був проголошений [[Імператор (почесний титул)|імператором]], а Аріобарзан II — царем. Втім внаслідок поранення Гай тяжко захворів і був змушений скласти з себе усі повноваження. Помер у лютому 4 року на зворотному шляху до Риму, у лікійському місті Лімір. Гай Віпсаніан був похований у мавзолеї Августа.
