Відмінності між версіями «Андрей (Шептицький)»

Загальна позиція митрополита в політичних справах: закликає духовенство не ув'язуватися в політику і сам подає приклад; як галицький митрополит був депутатом [[Відень|Віденського]] [[парламент]]у і [[Галицький Сейм|галицького сейму]] (пожиттєвим членом Верхньої палати, або Палати панів), але в стінах обох цих закладів до 191] р. з'явився лише двічі й обидва рази виступав не на політичні, а на теми просвітництва.
[[Файл:Андрей-шептицький.jpg|200px|міні|праворуч|]]
Відмовився покинути Львів після початку Першої світової війни, зректися обряду. Через це був висланий углиб Російської імперії, що сприйняв як можливість для поширення ідей Унії. Повертаючись додому, відвідав Київ, виступив у [[Центральна Рада|Центральній Раді]].
 
Урочисто привітав українців Галичини з відновленням державності. Після втрати Львова відмовився покинути паству, місто — за це отримав 2 роки домашнього арешту від нової «влади». Після втручання Ватикану наприкінці 1920-го зміг виїхати за межі Галичини, відвідав Рим (перемовини з [[Бенедикт XV|Бенедиктом XV]], урядовцями Королівства Італія), Французьку республіку (з [[Александр Мільєран|Александром Мільєраном]], [[Арістід Бріан|Арістідом Бріаном]], [[Фердинанд Фош|Фердинандом Фошем]]), Бельгію (з кардиналом Мерсьє), Канаду, США. На всіх перемовинах наполягав підтримати українців. Активність владики розлютила офіційну Варшаву — на 3 місяці заарештований у [[Познань|Познані]].
655

редагувань