Відмінності між версіями «Ґардіан (газета)»

724 байти вилучено ,  1 місяць тому
нема опису редагування
м (автоматична заміна {{Не перекладено}} вікі-посиланнями на перекладені статті)
{{Газета
| -зображення = [[Файл:The Guardian Building Window in London.JPG|centre|250пкс]]
| назва = The Guardian
| підпис = Будівля редакції газети Гардіан у [[Лондон]]і.
| зображення = [[Файл:The Guardian Building Window in London.JPG|centre|250пкс]]
|ціна =
| підпис = Будівля редакції газети Гардіан у [[Лондон]]і.
| ціна = £1.60 (понеділок—п'ятниця)
| тип = [[щоденна газета]]
| формат = [[Berliner]]
| заснована =
| припинення публікацій =
| ціна = £1.60 (понеділок—п'ятниця)
£2.50 (субота)
£2.90 (неділя, The Observer) (2014)
| політична належність = [[Соціал-лібералізм|Соціал-ліберальна]]
| власник = [[Gaurdian Media Group]]
| тираж = 179 146 (вересень - жовтень 2014) abc [http://www.abc.org.uk/Certificates/46885405.pdf]
| видавець =
| -головний редакторофіс = Kings Place, 90 York = [[ДжонWay, Вітероу]]London (JohnN1 Witherow)9GU
| OCLC = 60623878
| політична належність = [[Соціал-лібералізм|Соціал-ліберальна]]
| мова = [[англійська]]
| тираж = 179 146 (вересень - жовтень 2014) abc [http://www.abc.org.uk/Certificates/46885405.pdf]
| головний офіс = Kings Place, 90 York Way, London N1 9GU
| передплатний індекс =
| ISSN = 0261-3077
| OCLC = 60623878
| веб-сторінка = [http://www.guardian.co.uk/]
}}
 
'''Га́рдіан''', '''Ґа́рдіан''' ({{lang-en|The Guardian}}) — [[Велика Британія|британська]] [[газета]], що належить ''[[Медійній групі Гардіан]] ({{lang-en|Guardian Media Group}})]]''. Виходить у [[Лондон]]і і [[Манчестер]]і. Вважається однією з найкращих газет [[Велика Британія|Великої Британії]]. Була заснована в [[1821]] році під назвою «Манчестер Гардіан» ({{lang-en|The Manchester Guardian}}) і стала щоденною газетою в [[1855]] році. У [[1959]] році слово «Манчестер» з назви прибрали, оскільки газета стала загальнонаціональним щоденником з міжнародною репутацією. У [[1936]] році один з найвпливовіших редакторів газети {{нп|C. P. Scott|Ч. П. Скотт|en|C. P. Scott}} ({{lang-en|C. P. Scott}}), створив грошовий [[Фонд Скотта]] який мав на меті забезпечити газеті незалежну форму власності. Зараз газета все ще належить цьому фондові. Газета займає незалежну [[лібералізм|ліберальну]] позицію в своїх [[Передова стаття|передових статтях]], але надає велику увагу широті та глибині охоплення новин.
 
Газета дотримується [[ліво-центристи|ліво-центристської]] орієнтації, має попит серед ліберальних читацьких кіл Великої Британії і велику читацьку аудиторію по всьому світові. Виходить у кольоровому форматі, але в деяких інших країнах ще зберігся чорно-білий варіант. Газета отримала декілька впливових нагород, зокрема [[Нагорода Британської преси|Нагороду Британської преси]] в [[1999]] та [[2006]] роках. На думку багатьох — Гардіан має найкращу електронну версію в інтернеті.
 
== Критика газети по відношенню до Ізраїлю ==
За даними британської про-ізраїльської громадської організації {{lang-en|Honest reporting}} ставлячи за свою ціль збалансоване освітлення дій Ізраеля ув ЗМІ (на її думку несе в собі часто анти-ізраїльський нахил) «Гардіан» відома постійним своїм «нахилом» на бік арабської, анти-ізраїльської точки зору.
 
Подібної думки притримуються й інші джерела.
 
== Структура щоденного випуску ==
Кожного дня від понеділка по суботу «Гардіан» (англ. ''«The Guardian»'') потрапляє до [[Роздрібна торгівля|роздрібної торгівлі]] та [[передплатник]]ам у повноколірному варіанті у форматі «[[Берлінер (формат паперу)|берлінер]]». Газета має сталу структуру, яка дозволяє читачам вільно орієнтуватися у різноманітті питань, що висвітлюються. Аудиторія АВС-1, на яку орієнтується видання, досить вибаглива щодо якості інтерпретації інформації та оформлення [[медіапродукт]]у. Як і «[[Таймс]]» (англ. ''«The Times»''), «Гардіан» (англ. ''«The Guardian»'') має розгалужену мережу власних [[кореспондент]]ів по всьому світові та наповнює [[Шпальта|шпальти]] ексклюзивним [[контент]]ом.
 
Газета відповідає на запити не лише британських читачів. Тижневик «Гардіан Віклі» (англ. ''«[[The GuardianWeekly|The Guardian Weekly]]»'') позиціонує себе як глобальна тижнева газета, що надає подієву та аналітичну інформацію з питань політики, фінансів, культури, науки, спорту, спираючись на ресурси газети «Гардіан» та використовуючи за домовленістю матеріали «[[Вашингтон пост (газета)|Вашингтон Пост]]» (англ. ''«[[The Washington Post]]»'') та «[[Монд]]» (англ. ''«[[Le Monde]]»''). Видання виникло після підписання [[Версальський договір 1919|Версальського договору у 1919 р]]. і наголошувало на місії «''...розповідати про найкращі та найцікавіші публікації „Гардіан“, які є найбільш характерними і мають актуальність, незалежну від часу''».<ref>The Guardian Weekly [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.guardian.co.uk/advertising/display-advertising.</ref> Читачі понад 100 країн дізнаються про новини міжнародного масштабу з глобального тижневого додатку «Гардіан» (англ. ''«The Guardian»''). За даними на кінець 2012&nbsp;р. близько 90% [[наклад]]у поширювалось за межами Британії.
The Guardian Weekly [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.guardian.co.uk/advertising/display-advertising.
</ref> Читачі понад 100 країн дізнаються про новини міжнародного масштабу з глобального тижневого додатку «Гардіан» (англ. ''«The Guardian»''). За даними на кінець 2012&nbsp;р. близько 90% [[наклад]]у поширювалось за межами Британії.
 
Щоденний випуск самої «Гардіан» (англ. ''«The Guardian»'') включає традиційні для [[якісне видання|якісного видання]] секції: «Національні новини», «Міжнародні новини», «Наука», «Бізнес», «Економіка», «Коментарі», «Головне», «Некрологи», «Погода», «Кросворд». Спортивні події висвітлюються ув основному блоці зі вівторка по п'ятницю. У понеділок та суботу «Спорт» має вигляд [[структурний додаток|структурного невіддільного додатку]]. У редакції спортивної інформації працюють як журналісти, так і професійні спортсмени та тренери&nbsp;— Шон Едвардс ({{lang-en|Sean Lawrence Guy Edwards}}), [[Девід Джеймс (футболіст)|Девід Джеймс]] ({{lang-en|David Benjamin James}}), Девід Пліт ({{lang-en|David Plitt}}).
 
Історії читацького інтересу, соціальні питання, новини шоу-бізнесу, моди, поп-культури, телебачення, радіо- і телепрограма, а також головоломки згруповані ув іншому невіддільному додатку&nbsp;— газеті журнального формату G2. Ця вкладка видається з понеділка по п'ятницю і пишеться окремою редакцією. Журналісти G2 можуть дозволити собі деякі [[Публіцистика|публіцистичні]] пустощі, додаючи ув матеріали «перчинки» та сенсацію чи повідомлення. Сам додаток має яскравий дизайн, а великі фотоілюстрації сприяють невимушеному читанню. Кожен день тижня з'являється тематична секція G2. «Гардіан»(англ. ''«The Guardian»'') вважає, що при загальному накладі 204&nbsp;222 примірники читацька аудиторія G2 складає 1,4&nbsp;млн осіб.
 
По суботах «Гардіан» (англ. ''«The Guardian»'') має більший обсяг, ніж по буднях, і, відповідно цей випуск коштує дорожче: 2 фунти стерлінгів 20 пенсів у порівнянні з 1,40 кожного дня. Окрім основної секції читачі суботнього випуску отримують додатки.
''«У вас може з'явитися набагато більше можливостей, якщо замість того, щоб ігнорувати інших людей, залучите їх в до своєї діяльності»''&nbsp;— {{нп|Алан Расбріджер|Алан Расбріджер|en|Alan Rusbridger}}), редактор «Гардіан».<ref name="editorsweblog.org">Goodman, Е. Rusbridger on the Guardian's open journalism http://www.editorsweblog.org/2012/09/10/rusbridger-on-the-guardians-open-journalism</ref>
 
Це основна ідея відкритої журналістики газети «Гардіан». Саме за ним редакція діє, починаючи від появи у всесвітній мережі сторінки видання ув [[1999]]&nbsp;р. Поступово редакція дійшла думки, що створення цифрової копії газети, навіть з додатковими сервісами&nbsp;— шлях безперспективний.
Політика відкритої журналістики починається з відкритого [[інтерфейс]]у, коли відвідувачі можуть вільно заходити на сайт і активно брати участь в [[інформаційний обмін|інформаційному обміні]]. Ось чому протягом вже більше 10 років «Гарідан» уважно стежить за інноваціями в інтернет-товаристві, впроваджуючи технології, які не тільки доречні ресурсу новинного типу, але й мають аудиторний потенціал. Сьогодні це електронний журнал майбутнього [[Flipboard]]&nbsp;— безкоштовний додаток для створення персональних стрічок новин з різних джерел у тому числі з [[Google Reader]], [[Фейсбук]]а, [[Твіттер]]а, [[Інстаграм]]а, [[LinkedIn]], [[Tumblr]], [[Flickr]] тощо.
 
</ref>
 
Політика відкритості не лише розширює читацьку аудиторію, а й дозволяє [[видання|виданню]] долати економічні негаразди, бо більший обсяг робиться з меншими витратами. Наприклад, у планах «Гардіан» віддати висвітлення половини матчів з [[крикет]]у [[читач]]ам. У результаті інформаційний обсяг збільшиться, а кількість журналістів, задіяних у темі, зменшиться до декількох одиниць. Фінансові труднощі позначаються ув першу чергу на редакції новин. Їх постійно скорочують і, звісно, страждає новинне наповнення видання. Підхід «Гардіан»&nbsp;— вимушений захід, який допомагає вийти з ситуації з найменшими втратами.
 
Аналогічно організована [[інтернет-сторінка]] газети, присвячена проблемам навколишнього середовища. Вона є найпопулярнішим сайтом у своєму роді, незважаючи на те, що над наповненням працюють всього лише шість штатних працівників. Яким чином вони творять увесь обсяг подієвих текстів? Річ в тім, що на сайті викладають власну інформацію 29 [[Блогер (значення)|блогерів]].
Звичайно, друковану версію сайт не замінює. Влітку «Гардіан» заявила, що до кінця [[2012]]&nbsp;р. припинить видання друкованої версії в США і повністю перейде на [[цифровий формат]]. Але при цьому ''[[MediaWiki:Badtitletext|Алан]]''[[MediaWiki:Badtitletext|Расбріджер]] ({{нп|Alan Rusbridger|Alan Rusbridger|en|Alan Rusbridger}}) вважає, що місце для друкованої преси все ще є, і в фінансовому плані вона більш вигідна, ніж електронна.
 
''«В нашому розумінні, в першу чергу інтернет-газета&nbsp;— це величезний сайт з невеликою командою, який працює на газету. Завдання друкованої версії&nbsp;— пропонувати читачеві аналіз і пояснення, а ''не просто новини''»''&nbsp;— зазначено на сайті Guardian.co.uk.
газету. Завдання друкованої версії&nbsp;— пропонувати читачеві аналіз і пояснення, а ''не просто новини''»''&nbsp;— зазначено на сайті Guardian.co.uk.
 
У структурі сайту функціонує ціла низка сервісів, які диференціюються за тематикою та призначенням.<ref name="ReferenceA">Goodman, Е.&nbsp;Rusbridger on the Guardian's open journalism http://www.editorsweblog.org/2012/09/10/rusbridger-on-the-guardians-open-journalism</ref>
[[стаття|статті]]. Вони поступаються тільки [[фотогалерея]]м, які йдуть в беззаперечних лідерах.
 
[[Блогкомунікація|Блогкомунікацію]] видання розпочало ще ув [[1999]]&nbsp;р., але до [[2005]]&nbsp;р. назвати її успішною можна було лише умовно. Ситуацію змінили повідомлення про серію терактів у Лондоні [[7 липня]] [[2005]]&nbsp;р. З того часу такий формат починає не лише активно використовуватися для висвітлення новин політичної, громадської та культурної проблематики, а й оформлюватися у певну структуру. Деякі теми плануються заздалегідь, інші&nbsp;— виникають як реакції на події без чітко сформульованої ідеї та [[концепція|концепції]]. При цьому різноманітні теми для обговорення згруповані за тематикою та викладені ув рубриках певних розділів сайту. Працюють новинний блог, мистецький, технологічний, освітній, науковий, економічний, політичний, спортивний, блог розваг, блог мандрівника, блог користувача комп'ютером, блог цифрового контенту, блог зіркових новин, блог для відвідувачів ресторані та кав'ярень, блог порад садівникам, блог вільних коментарів, персональні блоги авторів «Гардіан» ('''The Guardian''').<ref>Thurman, N. Live blogging-digital journalism's pivotal platform?
Thurman, N. Live blogging-digital journalism's pivotal platform?
NeilThurman, Anna Walters. // Digital Journalism, 2013.</ref>
</ref>
 
Цікаво відбулося введення нових параметрів роботи журналістів з даними. Декілька років тому [[редактор]] відділу новин «Гардіан» ('''The Guardian''') [[Саймон Роджерс]] ([[Simon Rogers]]) задумався про те, що дані, які він збирає для своїх заміток, можливо, гідні кращої долі, ніж померти в забутті на жорсткому диску. Раптом вони самі по собі можуть бути цікаві читачам? Зрештою, тут не звинуватиш ЗМІ в горезвісній [[інтерпретація|«інтерпретації»]], а ув читача є маса власних завдань, для яких йому можуть знадобитися ваші дані.
 
Так з'явилися на світ блог даних «Гардіан» ([[The Guardian Data Blog]]) і проект [[Відкрита платформа]] ([[Open Platform]]), який надає зацікавленим розробникам доступ до контенту і інформацією «Гардіан» для створення власних додатків.
Сервіс безкоштовний, переглядати його може будь-хто, коментування дозволяється після безкоштовної реєстрації. Дані викладаються у форматі [[Google Docs]], що робить їх легкодоступними.
 
Автор витрачає близько двох годин на оформлення інформації ув тому вигляді, який прийнятий на блозі даних. Над сервісом працює обмежена кількість авторів (5-6), але час від часу залучаються працівників інших відділів редакції.
 
Окрім [[Блогу даних]] на сайті також функціонує [[індекс даних]] ([[Data Index]]), що надає користувачам доступ до урядової інформації різних країн. Інформацію не завантажують на сайт «Гардіан», а лише допомагають здійснити коректний пошук, виводячи на відповідні [[гіперпосилання]].
 
Сайт «Гардіан» вирізняються тим, що на його головній сторінці є стрічка новин («Breaking news»), яка постійно змінюється. Головний матеріал також змінюється впродовж дня. Завдяки «Today's paper» користувач отримує список найважливіших матеріалів на думку редакції. До того ж користувач може обрати варіант газети&nbsp;— англійський, американський чи австралійський. Медіа-ресурс пропонує 11 рубрик.
В кожній із них є ще велика кількість підрубрик і тем, які спрощують пошук потрібної інформації. Тут, серед великого новиннєвого потоку, ще є і рубрики з корисною інформацією. Наприклад розділ «Kids books» присвячений дитячим книжкам, які вже розділені на вікові групи. «Guardian holidays»&nbsp;— допоможе обрати тип відпочинку (враховуючи бажану дату, країну і бюджет). Підрубрика «Life Navigator»&nbsp;— це ціла мапа з важливими життєвими подіями та ситуаціями(весілля, отримання спадку, потреба ув лікуванні): обравши потрібну сферу, користувач отримує статті-поради на цю тему. Матеріалами з сайту
можна поділитися у Facebook, Twitter і електронною поштою. Багато публікацій супроводжуються фото-, відео- і аудіо файлами.
 
* «Online Dating»&nbsp;— позиціонує себе як сайт знайомств не лише для тих, хто хоче завести стосунки, а і для знайомств по інтересам
* "GuairdianJob&nbsp;— агенція з працевлаштування. Вона не лише гарантує захист від шахраїв, але й розсилає персональні повідомлення пошукачам та роботодавцям на електронну пошту і через Твіттер
* "Майстер класи «Гардіан»&nbsp;— добірка різноманітних курсів з різних дисциплін (письменницька творчість, фотографія, цифрові медіа і т.д). Програми курсів розроблені на базі практичного досвіду журналістів «Гардіан». Вони використовуються при підготовці журналістських кадрів не лише самою газетою, а й іншими медіа
й іншими медіа
* "Книгарня «Гардіан»&nbsp;— налічує близько 200&nbsp;тис. видань (для клієнтів ЗМІ вони розповсюджуються з 20% знижкою)
* «Data Index»&nbsp;— індекс даних, який надає користувачам доступ до урядової інформації різних країн. Цю інформацію не завантажують на сайт «Гардіан», а лише допомагають здійснити коректний пошук, виводячи на відповідні гіперпосилання. Даний проект під час виборів мав близько мільйона переглядів на місяць. Редакція планує і надалі розвивати «Data Index», адже вважає, що цей вид журналістики має величезний потенціал.
 
== Власність ==
«Гардіан» (англ. «The Guardian») є частиною «[[Guardian Media Group]]» газет, радіостанцій, друкованих ЗМІ, включаючи «Спостерігач» (англ. «[[The Observer]]») недільну газету, «[[Гардіан Віклі]]» (англ. «[[The Guardian Weekly]]») міжнародну газету та [[guardian.co.uk]]. Все вищезгадане належало Скотт-Трасту (англ. [[Scott Trust|The Scott Trust]]), благодійному фонду, який існував між 1936 і 2008. Він був спрямований на забезпечення газеті редакційної незалежності, підтримуючи її фінансовий стан. На початку жовтня 2008 року, [[активи]] Скотт-Трасту (англ. [[Scott Trust|The Scott Trust]]) були передані Скотт-Траст Лімітед (англ. {{нп|Scott Trust Limited||en|Scott Trust Limited}}). [[Дам Ліз Форган]], голова Скотт-Трасту (англ. [[Scott Trust|The Scott Trust]]), запевнила персонал, що цілі нової компанії залишався в рамках попередніх домовленостей. The Guardian (англ. «The Guardian») починає нести збитки. Національна Газета повідомила, що в 2006 році збитки склали £ 49.9m (є значна різниця в порівнянні з попереднім роком&nbsp;— £ 18.6m в 2005).<ref>Режим доступу: Jump up ^Guardian Media Group plc 2006. "Guardian Media Group 2005/6 results[dead link</ref>
 
«Гардіан» &nbsp;— це єдина британська щоденна загальнонаціональна газета яка використовує внутрішній [[омбудсмен|ombudsman]] (так званий «редактор читачів») для розгляду скарг та виправлень.
 
== Нагороди ==
Щороку газету «Гардіан» відзначають за різноманітні досягнення у журналістиці як британські, так і світові організації. Так у 2002 році за передову статтю під назвою «Оголошення війни» (12 вересня 2001) газета отримала звання «Front Page of the Year». У 2006 «Гардіан» дісталася нагорода від Товариства газетного дизайну (Society for News Design). Газета ввійшла до переліку світових видань із найкращим дизайном. [http://www.theguardian.com/media/2002/mar/20/theguardian.uknews ]
газетного дизайну (Society for News Design). Газета ввійшла до переліку світових видань із найкращим дизайном. [http://www.theguardian.com/media/2002/mar/20/theguardian.uknews ]
 
Газета була удостоєна спеціальної нагороди ФАО (2013).
Прізвисько «Ґраніад» (англ. «The Grauniad», іноді скорочене до «Graun») — [[анаграма]] від Ґардіан — було дане газеті сатиричним журналом «Приватний детектив» (англ.[[Private Eye]]). Воно було пов'язане з тим, що газета стала вельми відома великою кількістю друкарських помилок, таких як неправильне написання власної назви «Гардіан» (англ. «The Guardian»). [[Домен]] grauniad.co.uk зареєстрований на ім'я газети і перенаправляє всі запити на офіційний сайт газети.
 
Перший випуск «Гардіан» (англ. «The Guardian») також містив ряд помилок. Можливо, найбільш помітною була друкарська помилка в замітці про торги, в якій слово «[[аукціон]]» (auction) було надруковано у вигляді «atction».<ref>[http://www.guardian.co.uk/books/2000/dec/16/society Book review by Ned Sherrin], ''The Guardian'', 16 December 2000</ref>
[http://www.guardian.co.uk/books/2000/dec/16/society Book review by Ned Sherrin], ''The Guardian'', 16 December 2000
</ref>
 
== Примітки ==
* [http://advertising.theguardian.com Краткая история ''The Guardian'']'' ''
* http://www.psujourn.narod.ru/vestnik/vyp_3/guardian_brief.html
 
{{Бібліоінформація}}
{{портали|Велика Британія|Журналістика}}
 
[[Категорія:Газети Великої Британії]]
79 869

редагувань