Вікіпедія

Окнянський район: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
[перевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Рядок 93:
Перші поселенці (35 сімей) в Окнах були із Подільської губернії, які втекли від кріпацтва і поселилися на березі р. Ягорлик, — молоді сім'ї Ружанські, Ярмоловичі, Веселовські, Усатюки, які збудували свої землянки по нинішніх вулицях Леніна та Гагаріна. Саме так розповідали старожили. На цей час село входило до [[Ананьївський повіт|Ананьївського повіту]] і називалось «молдавським». Через 2 роки в селі проживало уже 238 чоловік, серед яких чимало було українців, молдован, поляків.
 
З 1795 року село ділиться на дві частини річкою Ягорлик: одна частина входить в Подільську губернію, друга — до Ананьївського повіту Херсонської губернії. Великі землеволодіння на нашійцій території мали родини Любомирських (с. [[Любомирка (Подільський район)|Любомирка]] (нині Подільський район), с. [[Чорна (Окнянський район)|Чорна]]). Друга частина входила до Ананьївського повіту Херсонської губернії (154 жителі). Херсонська сторона — власність генерала Струдзе в 12 тисяч десятин землі. Ця частина в 1842 році передана у власність князю Гагаріну, як посаг за дочку Струдзе. Саме у цей час будується Гагарінський будинок, нині адміністративне приміщення, де розташовуються різноманітні установи. Саме для будівництва цього палацу було засипано щебенем та мішками з вовною великі джерела на місці сьогоднішньої площі 8 Березня, біля східців.
 
Відмітимо, що Князь Гагарін мав ділянку і на березі Чорного моря: нинішній санаторій «Аркадія» — його сімейна дача, де постійно проживали два старші сини. Для більшості селянських дітей освіта була недоступною. В кінці ХVIII століття у селищі знаходилась одна двокласна церковнопарафіяльна школа на Херсонській стороні біля храму першої Пречистої, (нині приміщення ПТУ) в маленькій селянській хаті (нині вулиця Калініна № 10). В ній навчалося 20 учнів, в основному хлопчики.
Рядок 101:
На перехресті трьох доріг (гради-тракту) засновано німецькі села: Вижино та Тригради. На території нинішнього с. Маяки теж були поселення німецькі. Старегерманове і Новогерманове. Жителі цих сіл користувалися пільгами, звільнялися від оподаткування і одержали земельні наділи у власність.
 
До Окон прибуває велика група ремісників єврейського походження — кравців, шорників та ковалів., які оселяються в Окнах, Чорній та засновують поселення біля с. Флора обабіч дороги Окни — Коси. Найбільше євреї будували свої житла в Окнах по долині р. Ягорлик, заснували кілька вулиць: нинішні провулки Базарний, провулок Котовського, Рози Люксембург, Больнична, Водосточна, Енгельса, Першотравнева.
 
Для зв'язку з Одесою та Молдавією була поштова дорога. Одна її станція розташовувалася біля нинішнього села Олександрівка — «Ямська пошта». За переказами, тут зупинявся О. С. Пушкін, коли їхав на заслання в Кишинів.
Рядок 115:
Протистояння між селянами та поміщиками віддзеркалювало загальноімперську ситуацію. В Окнянській волості 7.5 тисяч селян володіли 6,5 тисячами десятин. В той же час князь Гагарін володів 28 тисячами десятин, 11 інших дрібних поміщиків володіли 12 тисячами десятин (Флоор, Олена Корицька).
 
Після проведення земської реформи князь Гагарін був обраний дворянським провідником Ананьївського повіту. Земство зіграло певну позитивну роль у становленні нашого краю. Були вирішені питання благоустрою селища, деякі питання соціального характеру: виділено кошти на будівництво першої лікарні на 15 стаціонарних ліжок. До нас прибулиПрибули лікар і фельдшер. Відкрито пологове і хірургічне відділення. Будівництву лікарні сприяли князі Гагаріни. Перед цим, від туберкульозу померла одна із доньок Гагаріних.
 
Розпочинається будівництво доріг з твердим покриттям по виїзду з села по напрямку до Чорної, Бірзули та Дубосар. Також розпочинається будівництво 4-класної школи, яке було закінчено в 1905 році.
Рядок 126:
У другій половині XIX ст. Окни залишилися заштатним містечком: глинобитні будинки, покриті очеретом, соломою, черепицею. Лише в центрі села — 5 двоповерхівок, в яких проживали заможні сім'ї купців.
 
Не залишила осторонь нашуцю територію і революція 1904—1905 років. Влітку 1905 року хвиля селянських заворушень прокотилась в Окнах, Флорі, Малаївцях. Під керівництвом селянина Борденюка Івана селяни Окон почали ділити худобу князя Гагаріна, між біднотою продукти із комор. Князь Гагарін в цей час був в Одесі, та коли економ його сповістив про події в маєтку, не заїжджаючи до Окон, він поїхав прямо до Балти.
В Окни прибуває загін жандармів для наведення порядку. Ватажка Борденюка було жорстоко побито. Він залишився інвалідом та помер в 1953 році.
 
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Окнянський_район