Вікіпедія

Минко Василь Петрович: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
[неперевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
м оформлення
Рядок 22:
{{!}} {{Орден Червоної Зірки}} {{!!}} {{Орден Червоної Зірки}} {{!!}} {{Медаль «За оборону Кавказу»}} {{!!}} {{Медаль «За перемогу над Німеччиною»}}
{{!}}}
|Сайт =
|зображення =
|місце народження =
|alma mater =
}}
{{Нейтральність сумнівна|дата=Лютий 2012}}
''' Васи́ль Петро́вич Минко́''' (*[[14 січня]] [[1902]], [[Минківка]], [[Валківський повіт]], [[Харківська губернія]]   — †30[[30 січня]] [[1989]]) — український [[прозаїк]], автор сатиричних драматичних творів для масового глядача. Журналіст. Член [[Плуг (літературна організація)|Спілки селянських письменників «Плуг»]].
 
== Біографія ==
 
Після окупації УНР більшовиками, Василь Минко був обраний членом волосного ревкому, потім виконкому. Завідував відділом народної освіти, а потім земельним відділом.
 
Учився в ремісничому училищі, на робітфаці Харківського сільськогосподарського інституту і в [[Харківський Інститут Народної Освіти|Харківському Інституті Народної Освіти]] (1929—1931), який не закінчив.
Рядок 38:
Писати почав ще в Минківці. Компонував невеличкі п'єси-агітки, сам ставив і грав у них. Деякі з них: «Купала», «Лісові круки», «Ой у полі жито», «Пастушкові пригоди», «Герої буднів» пізніше були надруковані.
 
В 1924 році виступив у пресі з п'єсами для самодіяльного театру, а з 1927  р. — пише нариси, оповідання, повісті. Був членом «[[Плуг (літературна організація)|Плугу]]».
 
Учасник [[Німецько-радянська війна|Німецько-радянської війни]]. Був літературним співробітником газети [[4-та повітряна армія (СРСР)|4-ї повітряної армії]]. Був нагороджений двома [[Орден Червоної Зірки|орденами Червоної Зірки]].
Рядок 50:
* «На переправі»
* «Мій земляк»
всі — (1928–19331928—1933)
 
=== Повісті ===
* «Штурмівці» (1931)
* «Ярина Черкас» (1936)&nbsp;— у травні 1939 всі виявлені книжки вилучені і знищені&nbsp;— «в книжці говориться про перекручення при колективізації, але зовсім не згадується про листа товариша Сталіна «Запаморочення„Запаморочення від успіхів»успіхів“ у боротьбі з цими перекрученням. Автор не показує справжнього обличчя сільської бідноти, її прагнення до радянської влади. Художня цінність книжки на дуже низькому рівні»<ref>[http://www.history.org.ua/?hrono Інститут історії України (11 травня)]</ref>
* «Творці краси» (1937)
* [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=11788 «Над річкою Хоролом»] (1949)
* «Ясні зорі» (1951)
 
=== Книжки подорожніх нарисів ===
* «В народній Німеччині» (1956)
* «Намасте, Індіє» (1957)
Рядок 65:
* «Дніпро тече в комунізм» (1962)
 
=== Автобіографічні повісті ===
* «Моя Минківка» (1962, 1969)
* «Червоний Парнас» (1972)
Рядок 91:
 
== Література ==
* Письменники Радянської України. 1917—1987: Біобібліографічний довідник/ Упорядники В.&nbsp;К.&nbsp;Коваль, В.&nbsp;П.&nbsp;Павловська. &nbsp;— К.: Рад. письменник, 1988. &nbsp;— 719 с.
* Письменники Радянської України: Біобібліографічний довідник /Упорядник Олег Килимник. &nbsp;— К.: Рад. письменник, 1960. &nbsp;— 579 с.
 
== Джерела ==
* [http://litresp.ru/chitat/ru/Б/bse-bse/boljshaya-sovetskaya-enciklopediya-mi/437 Велика Радянська Енциклопедія. Минко Василь Петрович.]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Минко_Василь_Петрович